За результатами моніторингу порушення антикорупційного законодавства у вересні–жовтні 2025 року НАЗК склало низку протоколів про адміністративні правопорушення, внесло приписи та направило обґрунтовані висновки до уповноважених органів
Протоколи про адміністративні правопорушення
НАЗК склало та направило до суду протокол стосовно директора департаменту одного з міністерств, який, виконуючи обов’язки державного секретаря, діяв в умовах реального конфлікту інтересів. Посадовець встановлював премії та надбавки працівниці, з якою перебував у позаслужбових стосунках. Його дії кваліфікували за ст. 172-7 КУпАП.
Також НАЗК склало протокол стосовно директора департаменту Київської міської державної адміністрації (КМДА), який не повідомив свого керівника про конфлікт інтересів і самостійно ухвалив рішення про власне бронювання від мобілізації через портал «Дія». Ці дії також кваліфікували за ст. 172-7 КУпАП.
Повідомлення викривачів: хто і які порушення викриває
Обґрунтовані висновки та їх результати
НАЗК направило до Національної поліції України три обґрунтовані висновки щодо порушень керівниками державних установ у сфері управління МОЗ. Посадовці діяли в умовах реального конфлікту інтересів, заохочуючи близьких осіб. Матеріали направили до суду для розгляду.
Окрім того, за результатами розгляду висновків:
- у червні 2025 року Управління стратегічних розслідувань у місті Києві склало 88 протоколів щодо тимчасово виконуючого обов’язки керівника державної організації, підпорядкованої Державному управлінню справами;
- у вересні Управління стратегічних розслідувань в Одеській області склало 6 протоколів стосовно керівника однієї з установ МОЗ.
Внесені приписи
За результатами перевірок НАЗК внесло 4 приписи Міністру охорони здоров’я України через виявлені порушення вимог ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Зокрема, через неповідомлення про потенційний конфлікт інтересів під час спільної роботи з близькими особами.
Крім того, НАЗК виявило факти потенційного конфлікту інтересів у:
- Рівненській обласній військовій адміністрації;
- відділі державної виконавчої служби в Миколаївській області;
- Головних управліннях Держпродспоживслужби в Миколаївській та Одеській областях;
- Дашівській селищній громаді (Вінницька область).
Керівникам відповідних установ внесені приписи щодо належного врегулювання фактів конфлікту інтересів, проведення службових розслідувань та притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.
Також НАЗК виявило, що в одній із громад Броварського району посадова особа уклала договір із адвокатом про надання безоплатної правової допомоги, що порушує вимоги ст. 54 Закону № 1700. За цим фактом внесено припис керівнику органу місцевого самоврядування.
НАЗК направило припис і ректору одного з університетів Вінниччини через порушення ст. 53-2 Закону № 1700 — уповноважена особа університету не забезпечила належний розгляд повідомлень про корупцію, що стосувалися самого ректора.
Також НАЗК внесло приписи керівникам ДПІ Головного управління Державної податкової служби України у Миколаївській області та комунальної науково-дослідної установи «Інститут соціально-економічного розвитку міста» — через непередання корпоративних прав в управління іншій особі у встановлений законом строк. У приписі Національного агентства міститься вимога:
- усунення вказаних порушень;
- проведення службового розслідування; та
- притягнення винних осіб до встановленої законом відповідальності.
За результатами внесених приписів призначені відповідні службові розслідування.
Джерело: офіційний сайт НАЗК
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
