Програма медгарантій: лікарні отримали 242,7 млн грн за фіктивні послуги

Блок під заголовком новини 1 Підпишіться на Telegram-канал Держзакупівлі. Новини! Тримаємо руку на пульсі усіх змін без паніки та зайвої води

Автор
редактор стрічки новин порталу «Держзакупівлі»
ДАСУ виявила, що низка медзакладів незаконно отримала 242,7 млн грн за ненадані або фіктивні послуги за програмою медичних гарантій. Частину коштів уже повернуто до бюджету

Програма медгарантій: лікарні отримали 242,7 млн грн за фіктивні послуги

Межі відповідальності уповноваженої особи і керівника

Під час ревізій, проведених ДАСУ впродовж 2023-2025 років у закладах охорони здоров’я, які уклали договори з Національною службою здоров’я України (даліНСЗУ) за програмою медичних гарантій, встановлено одержання окремими з них коштів держбюджету на загальну суму 242,7 млн грн за ненадані повною мірою медичні послуги.

ДАСУ встановила, це стало можливим внаслідок недобросовісності посадових осіб цих медичних закладів.

«Схеми» для отримання виплат за програмою були типовими:

  • надання НСЗУ недостовірної інформації про наявність фахівців та медичного обладнання;
  • внесення до електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ) недостовірної інформації про надані медичні послуги;
  • внесення фіктивних даних про кількість наданих медичних послуг.

Приклади:

  • лікарня отримала 7,6 млн грн на надання послуг з реабілітаційної допомоги, водночас не маючи ні реабілітаційного відділення, ні достатньої кількості фахівців відповідного профілю;
  • лікувальний заклад через подання недостовірної інформації отримав від НСЗУ кошти в сумі 2,2 млн грн за надання послуг з лікування пацієнтів методом гемодіалізу в амбулаторних умовах, які фактично не надавалися через відсутність апаратів для проведення гемодіалізу та лікарів-нефрологів;
  • під час однієї з ревізій виявили факт про отримання коштів в сумі 2 млн грн від НСЗУ за хірургічні втручання, за які насправді пацієнти сплатили власним коштом на підставі укладених договорів про надання платних послуг;
  • зафіксований випадок, коли гроші від НСЗУ надійшли за проведені пластичні операції з покращення зовнішності, проведені молодим жінкам за їх бажанням. Хоча такі послуги не підлягають оплаті за рахунок коштів державного бюджету.

Вжитими за результатами ревізій заходами заклади охорони здоров’я вже повернули до держбюджету безпідставно одержані кошти на загальну суму 68,7 млн грн. Матеріали перевірок за фактами встановлених порушень передали до правоохоронних органів та поінформовали НСЗУ, яка і здійснила оплату таких послуг.

Джерело: офіційний сайт ДАСУ

додаток

закупівля поточного ремонту

Статті за темою

Усі статті за темою

Реституція в Україні

Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
142

Антикорупційна декларація для уповноваженої особи замовника

Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
1147

Типова антикорупційна програма юридичної особи

Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
5267

Перевірка Держаудитслужби: підстави та повноваження

Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
23573

Порушення порядку визначення предмета закупівлі: яка відповідальність

Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
8316

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді