експерт, консультант з публічних закупівель, канд. екон. наук
Як правильно Замовнику вибрати вид закупівлі? Яка відмінність при визначені предмету закупівлі та оформленні тендерної документації у закупівлях та спрощених закупівлях? Що врахувати, щоб не ускладнити подачу пропозиції? Коли можна застосовувати принцип «24 години на виправлення помилок».
У цій статті висвітлимо ключові відмінності між спощеною закупівлею та процедурами закупівель. А детальний алгоритм проведення першої знайдете у статті «Спрощена закупівля».
Хто які процедури проводить
Перш за все зазначимо, що протягом 2021 року за проведення процедур закупівель може відповідати і тендерний комітет. Але за проведення спрощеної — тільки уповноважена особа. З 01.01.2022 тендерні комітети припинять своє існування.
Таким чином, там де у Законі встановлено вимоги до процедур закупівель і не має посилання, що вони застосовуються і у випадку проведення спрощених закупівель, замовник при проведенні спрощених закупівель може їх не застосовувати.
А ось проведення спрощеної закупівлі регламентує стаття 14 Закону.
Саме з огляду на це зазначені види закупівель мають різні вимоги до порядку їх проведення.
Для спрощеної закупівлі у Законі визначено етапи її проведення, чого не має для процедур закупівель.
У спрощених закупівлях та процедурах закупівель суттєво відрізняються вимоги до учасників.
У першому випадку замовник основні вимоги до закупівлі встановлює в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі і такі вимоги передбачають вимогу до учасників та до предмета закупівлі. Замовник сам визначає, що має бути у таких вимогах. Ключова умова — таке оголошення та вимоги до предмета закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Мінекономрозвитку у інформаційному листі від 05.05.2020 № 3304-04_28729-06 рекомендує, ураховуючи те, що спрощені закупівлі направлені на здійснення конкурентного відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) чи виконавця робіт з мінімальними затратами часу та зусиль як для замовника так і для учасників, замовнику не встановлювати в оголошенні вимоги, які будуть ускладнювати подачу пропозицій.
У конкурентних процедурах закупівель замовник встановлює вимоги, як до предмета закупівель, так і до учасників з огляду на вимоги Закону. Такі вимоги встановлені у статті 22 Закону, яка регламентує, що саме має містити тендерна документація.
На відміну від спрощених закупівель в тендерній документації обов’язково має бути зазначено, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону, підстави, встановлені статтею 17 Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством, інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію, інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби), строк дії тендерної пропозиції, валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції, мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції, вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця, опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок.
Усі ці вимоги є не обов’язковими при проведенні спрощеної закупівлі. Звісно, те що вони є не обов’язковими не забороняє замовнику їх установлювати, але тоді він повинен прописувати такі умови як окремі вимоги до учасників спрощеної закупівлі та предмета закупівель і не посилатися на статті Закону, якими ці вимоги визначені для конкурентних процедур закупівель.
Наприклад, в тендерній документації процедури відкритих торгів може бути встановлена вимога до учасників для підтвердження кваліфікаційного критерію «наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій» надати довідку у довільній формі з переліком інформації про наявність в учасника обладнання, матеріально-технічної бази та технологій, необхідних для виконання договору про закупівлю.
Таку ж довідку замовник може попросити і у спрощеній закупівлі, проте він має визначати цю вимогу не як підтвердження кваліфікаційного критерію, оскільки ці критерії не передбачені для застосування у спрощених закупівлях.
Замовник може зазначити, що для підтвердження учасником можливості постачання предмета закупівлі він має надати відповідну довідку.
Чим різниться встановлення вимог до предмета закупівлі
Суттєво відрізняються і вимоги до предмета закупівлі, що можуть бути встановлені у спрощеній закупівлі в конкурентних процедурах закупівлі.
У спрощеній закупівлі у вимогах до предмета закупівлі, що містять посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника, замовник може вказати, які аналоги та/або еквіваленти приймаються у пропозиціях учасників. Вираз «може вказати» говорить про право замовника зазначати умову про еквівалент, тобто це його право, а не обов’язок.
У тендерній документації формуючи технічну специфікацію замовники повинні враховувати, що вона не може містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб’єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз «або еквівалент».
Вираз «повинно бути» говорить про те, що це не право замовника, а його обов’язок.
Порядок проведення спрощеної закупівлі також відрізняється від порядку проведення конкурентних процедур закупівель.
Наприклад, для того щоб відбулись відкриті торги має бути подано не менше двох тендерних пропозицій. У разі якщо їх менше процедура закупівлі не відбудеться.
Для проведення спрощеної закупівлі із застосуванням електронного аукціону також має бути подано не менше двох пропозицій. Проте, у разі якщо була подана одна пропозиція, електронна система закупівель після закінчення строку подання пропозицій автоматично переходить до етапу розгляду на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозиції учасника.
Таким чином, у спрощеній закупівлі у разі подання хоча б однієї пропозиції замовник зможе її розглянути і, у разі її відповідності вимогам спрощеної закупівлі, укласти із цим учасником договір про закупівлю.
Строки укладання договору для обох видів закупівель також різняться.
Оскарження та строки
Для спрощених закупівель не передбачено етапу оскарження, як це встановлено для конкурентних закупівель. Це пов’язано із тим, що такі закупівлі не оскаржують до Органу оскарження — АМКУ.
Тому, замовник укладає договір про закупівлю за результатами спрощеної закупівлі у будь-який строк з дня прийняття рішення про намір, але не пізніше ніж через 20 днів.
У конкурентних процедурах закупівель з метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.
Важливим є і те, що підстави для відхилення учасників у спрощених закупівлях значно обмежені, у порівнянні з підставами, передбаченими для конкурентних процедур закупівель.
Замовник повинен відхилити учасника спрощеної закупівлі у випадку, якщо пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі, учасник не надав забезпечення пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, а також у разі якщо учасник протягом одного року до дати оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю (у тому числі через не укладення договору з боку учасника) більше двох разів із замовником, який проводить таку спрощену закупівлю.
Різниця у відхиленні пропозицій
Переможець спрощеної закупівлі може бути відхилений виключно у разі якщо він відмовився від укладення договору про закупівлю.
Для конкурентних процедур визначено три категорії підстав для відхилення учасника процедури закупівлі та його тендерної пропозиції, а саме з підстав невідповідності учасника процедури закупівлі, невідповідності його тендерної пропозиції, а також окремо визначено чотири підстави для відхилення переможця процедури закупівлі.
Скористайтеся демодоступом до свіжого номера електронного журналу «Держзакупівлі» edz.expertus.com.ua
✅ Для вас цілу добу будуть відкриті статті, відеороз'яснення, зразки документів
Слід зазначити, що у категорії спрощені закупівлі документація замовникам не передбачено застосовувати такі механізми, що встановлені Законом для конкурентних процедур закупівель, як 24 години на виправлення невідповідностей у документах тендерної пропозиції учасника та аномально низька ціна.
Договір про закупівлю укладається та виконується як в спрощених закупівлях, так і в конкурентних процедурах закупівель однаково. Те ж стосується і звітування. І головний принцип здійснення закупівель також для обох видів закупівель однаковий. Він полягає у недискримінації учасників та рівному ставленні до них.
