Що таке вартість життєвого циклу закупівлі
Згідно із Законом № 922 замовники мають можливість застосовувати вартість життєвого циклу для оцінювання тендерних пропозицій. Розглянемо визначення цього поняття.
Вартість життєвого циклу — це сукупність вартості предмета закупівлі або його частини (лота) та інших витрат, які нестиме безпосередньо замовник під час використання, обслуговування та припинення використання предмета закупівлі.
Коли учасник зможе виправити невідповідності в тендерній пропозиції та які
В тендерній документації замовник повинен визначити методику розрахунку вартості життєвого циклу. Для цього необхідно знати, що саме потрібно включати до методики, на що слід звернути увагу. Розглянемо цей критерій оцінювання детально.
При застосуванні вартості життєвого циклу як критерію оцінки можна включати до нього не лише ціну товару, роботи чи послуги, а й свої витрати протягом їх життєвого циклу. Це може бути як одна, так і декілька витрат, пов’язані з:
- використанням предмета закупівлі, зокрема споживанням енергоресурсів та інших ресурсів;
- технічним обслуговуванням;
- збором та утилізацією;
- впливом зовнішніх екологічних чинників.
Кожна складова вартості життєвого циклу повинна мати свій грошовий вимір.
Приведемо приклад
Замовник планує купити піролізний котел, потужність якого — 100 кВт. Експлуатувати котел він збирається протягом 8 років. Для розрахунку вартості життєвого циклу такої закупівлі можна враховувати не тільки ціну придбання, а й інші критерії, приміром:
- витрати на обслуговування. Залежать вони від періодичності обслуговування у гарантійний та післягарантійний періоди. Як правило, виробник зазначає це в інструкції.
- Обсяг споживання палива. Розраховуються витрати на придбання річного обсягу палива (пелети, дрова або вугілля).
- Вартість постачання палива. Зокрема, річні витрати на його закупівлю, постачання та зберігання.
- Витрати на користування. Наприклад, витрати на оплату праці персоналу за рік. Враховують, навіть, навчання персоналу.
- Вплив на довкілля. Це екологічні податки та збори, якщо їх застосовують.
- Залишкова вартість. Потрібно визначити майбутню вартість за допомогою дисконтування за дотримання умов експлуатації.
Замовник самостійно обирає та застосує ті критерії, які найточніше оцінять загальну вартість використання та володіння товаром або продуктом.
Чи обов’язково використовувати цей критерій
Згідно із Законом № 922 замовник не зобов’язаний під час оцінки тендерних пропозицій застосовувати вартість життєвого циклу. Він сам вирішує, коли ним скористатися, а також — які витрати включати до його розрахунку.
На жаль, часто замовники відмовляються від вартості життєвого циклу та вказують лише головний критерій — ціну. Головні причини, які на це впливають:
- страх замовників перед органами контролю;
- відсутність знань та досвіду застосування багатокритеріального оцінювання закупівель, зокрема за вартістю життєвого циклу.
Отже, у такий спосіб замовники намагаються мінімізувати можливість допустити помилку під час закупівлі.
Можливі наслідки, якщо неправильно розрахувати вартість життєвого циклу
Для правильного застосування критерію потрібно мати фахову підготовку та певні знання. Якщо некоректно визначити складові витрат та перелік підтвердних документів, можуть виникнути такі негативні наслідки:
- створення дискримінаційних умов для учасників закупівлі;
- врахування не всіх ключових витрат, які понесе замовник у майбутньому.
Замовник повинен вміти:
- правильно оцінювати та відбирати фактори, які найкраще впливають на співвідношення ціна/якість закупівлі;
- вивчати ринок;
- вміти правильно проводити закупівлю.
Щоб допомогти замовникам та підштовхнути їх до використання критерію вартості життєвого циклу у вітчизняних закупівлях, Мінекономіки затвердило Примірну методику.
Примірна методика визначення вартості життєвого циклу
Отже, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 28.09.2020 ухвалило наказ № 1894 «Про затвердження Примірної методики визначення вартості життєвого циклу».
Методика містить термінологію, опис груп факторів та формули розрахунків. Її головна мета допомогти замовникам навчитись обчислювати майбутні витрати протягом усього терміну служби та експлуатації предмета закупівлі.
Набагато вигідніше одразу закупити той продукт, який стане найдешевшим протягом усього строку експлуатації, а ніж орієнтуватись виключно на найнижчу ціну закупівлі.
Вагомість та кількість складових вартості життєвого циклу замовник визначає самостійно. Мінекономіки рекомендує використовувати оцінку вартості життєвого циклу не тільки під час процедури закупівлі, але й під час аналізу ринку.
Так замовник, готуючись до тендеру, зможе порівняти альтернативні предмети закупівлі з огляду на власні майбутні витрати.
Нагадаємо, що альтернативні предмети закупівлі — ідентичні за кодом Єдиного закупівельного словника (ДК 021:2015), виконують однакові функції, однак, можуть мати зовсім різні функціональні, якісні, технічні, експлуатаційні та фізичні характеристики.
Методика містить перелік товарів за кодом Єдиного закупівельного словника, для яких доречно застосовувати вартість життєвого циклу. Інформація — орієнтовна, тобто замовник на свій розсуд може застосовувати критерій, якщо вважає його доцільним. В Методиці, а також у Законі № 922 відсутні обмеження щодо конкретних предметів закупівлі, які можна оцінювати за вартістю життєвого циклу.
Цей критерій оцінки доречно використовувати у разі складної закупівлі, приміром:
- експлуатаційні витрати значно переважають загальні витрати на придбання;
- істотно відрізняються експлуатаційні витрати за рік для альтернативних предметів закупівлі;
- істотно відрізняються строки експлуатації/життя предмета закупівлі (одиниця виміру життєвого циклу);
- на ринку є стандарт для вимірювання строку експлуатації/життя.
Для простих товарів достатньо підготувати технічну специфікацію, а за потреби, враховувати нецінові критерії.
Важливо! Методика — це лише орієнтовна інформація, тобто не обов'язково опиратися на вказані в ній формульні розрахунки. Вони покликані полегшити вам завдання і є прикладами. Ви, як замовник, можете використовувати інші формули, орієнтуючись на свій предмет закупівлі. Якщо строк використання предмета закупівлі тривалий, доцільно якомога точніше обчислити загальні майбутні витрати й зменшити їх у довгостроковій перспективі за допомогою власних формул.
Отже, замовник може використовувати розрахункові формули як із Методики, так і власні, головне — дотриматись вимог Закону № 922, зокрема, не обмежувати конкуренцію та не допускати дискримінації учасників.
✅ Для вас цілу добу будуть відкриті статті, відеороз'яснення, зразки документів
Розрахунок життєвого циклу: які показники взяти до уваги
Ви вже знаєте, що кожна складова вартості життєвого циклу повинна мати свій грошовий вимір. Пропонуємо більш детально розглянути складові розрахунку на прикладах.
Детальніше зупинимось на останньому пункті. Витрати, які зараховують до зовнішніх екологічних чинників, повинні одночасно відповідати таким умовам:
- засновані на об’єктивно привілейованих і недискримінаційних критеріях. Зокрема, якщо продукт не був створений для повторного або постійного застосування, він не повинний невиправдано сприяти або ставити у невигідне становище певних суб’єктів господарювання;
- доступні для всіх зацікавлених сторін;
- необхідні дані можуть надати сумлінні суб’єкти господарювання, у тому числі з третіх країн.
Коли учасник зможе виправити невідповідності в тендерній пропозиції та які
Резюме
Замовникам слід звертати увагу не тільки на ціну закупівлі, адже такий «однобокий» підхід може бути менш вигідний у перспективі. Прорахувати майбутні витрати під час використання предмета закупівлі можна за допомогою критерію оцінки «вартість життєвого циклу».
Використання такого критерію можливо призведе до придбавання дорожчого товару, але економія на його обслуговуванні в майбутньому окупиться сторицею.
Наразі в Україні далеко не всі замовники готові взяти на себе відповідальність за правильність розрахунків вартості життєвого циклу. Вони остерігаються використання власних, відмінних від зазначених у Примірній методиці Мінекономіки, формул розрахунку такого критерію.
Головна причина — страх перед можливими звинуваченнями з боку органів контролю у зловживаннях та правопорушеннях.
Однак, на нашу думку, боятися нового не варто, варто чітко знати вимоги закону, свої права та обов'язки. Щоб бути впевненими у правильності своїх рішень під час закупівель, долучайтеся до підписників журналу
«Держзакупівлі» та користувачів першої в України експертно-правововї системи для закупівельників Експертус Держзакупівлі.
