Як дотримати положень Постанови 710

Автор
експерт, адвокат зі спорів з контролюючими органами, консультант із закупівель
З метою ефективного використання державних коштів, Урядом було прийнято Постанову № 710, якою затверджено заходи щодо ефективного та раціонального використання державних коштів, передбачених для низки замовників. У статті розглянемо, хто має дотримуватися положень Постанови № 710 та як це зробити

 

На кого поширюється дія положень Постанови 710

Дія Постанови № 710 поширюється на замовників, які використовують бюджетні кошти, разом, із тим, нормативний акт розподіляє замовників на тих, хто зобов’язаний і кому лише рекомендовано використовувати цю постанову.

Керуються Постановою № 710

обов’язково, п.41 Постанови

рекомендовано п.3, пп.1 п.4 Постанови

  • головні розпорядники бюджетних коштів;
  • розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня;
  • суб’єкти господарювання державного сектору економіки
  • Пенсійний фонд України;
  • Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;
  • органи місцевого самоврядування

Нагадаємо, що згідно з п.18 ст.2 БКУ, головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень. А згідно з п.47 ст.2 БКУ, розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань, довгострокових зобов’язань за енергосервісом, довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства, середньострокових зобов’язань у сфері охорони здоров’я та здійснення витрат бюджету.

🔥Безплатний вебінар від проєкту «ДеюреЗакупівлі»

Статичний блок для новин

Щоб переглянути вебінар та отримати сертифікат, потрібна попередня реєстрація 👇

Зареєструватися

Відповідно до п.7 Постанови КМУ від 28.02.2022 № 228, за обсягом наданих повноважень розпорядники поділяються на головних розпорядників та розпорядників нижчого рівня. Головний розпорядник за бюджетними програмами, виконання яких забезпечується його апаратом, та/або розпорядник нижчого рівня, який забезпечує виконання бюджетних програм у системі головного розпорядника, може бути відповідальним виконавцем бюджетних програм.

Перевірити, чи є таким розпорядником конкретний замовник можна тут: https://www.treasury.gov.ua/unifie-register-search

Судова справа №420/11945/21 від 30.03.2023

У цій справі ВС розглядав спір у т.ч. щодо того, чи повинне було Управління дорожнього господарства Одеської міської ради виконувати приписи п.41 Постанови № 710. Суд дійшов висновку, що Управління є виконавчим органом Одеської міської ради і створюється відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

ВС вказав, що фінансування видатків Управління здійснюється за рахунок коштів бюджету міста відповідно до затвердженого кошторису видатків. За таких обставин, ВС визнав, що Управління є головним розпорядником бюджетних коштів місцевого бюджету.

Судова справа № 160/9079/22 від 14.03.2024

У Постанові від 14.03.2024) ВС, за схожих обставин, визнав головним розпорядником коштів бюджету Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської територіальної громади та замовником на виконання робіт, послуг, придбання товарно-матеріальних цінностей відповідно до завдань Департаменту.

Важливо! ВС у цій постанові фактично визнав, що навіть замовники, що вказані у пп.1 п.4 Постанови № 710, повинні  забезпечити оприлюднення обґрунтування.

image90
Експертус Держзакупівлі пояснює У межах проєкту «Експертус Держзакупівлі пояснює» відомі експерти надають роз'яснення в короткому відеоформаті. Це можливість для вас заощадити свій час і отримати ґрунтовну відповідь. Розглядаємо начасні запитання, які найбільше турбують закупівельників.
Комунальне підприємство за власні кошти планує провести закупівлю товару на суму більше 100 тис. грн. Чи потрібно оприлюднювати обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі?

Оприлюднення обґрунтування згідно Постанови 710

Згідно приписів пп.3 п.3, пп.1 п.4, п.41 Постанови № 710, замовники повинні забезпечити  на власному веб-сайті (а для замовників, які є головними розпорядниками бюджетних коштів (розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня), суб’єктами господарювання державного сектору економіки можна оприлюднити на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб’єкта управління об’єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб’єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель оприлюднення обґрунтування:

  • технічних та якісних характеристик предмета закупівлі;
  • очікуваної вартості та/або розміру бюджетного призначення.

У постанові від 30.03.2023 ВС вказав, що висновок судів попередніх інстанцій щодо відсутності у Законі № 922 зобов`язання для замовника створювати власний веб-сайт є безпідставним. У даній справі, на думку ВС, позивач є не лише замовником, але і виконавчим органом місцевої ради та розпорядником інформації згідно із положеннями Закону «Про доступ до публічної інформації».

Отже, Держаудитслужба, як орган, що здійснює державний контроль за використанням бюджетних коштів, здійснювала перевірку замовника не лише на відповідність вимогам Закону № 922, але і іншим актам, враховуючи Постанову №710, яка прийнята за для ефективного та раціонального використання державних коштів.

А в постанові від 14.03.2024 ВС вказав, що зобов`язання замовнику є конкретизованим та чітким, оскільки п.41 Постанови № 710 чітко визначено, яким чином і яку інформацію головні розпорядники бюджетних коштів мають оприлюднити.

Тетяна Колісник консультант із питань публічних закупівель
Замовник після відміни відкритих торгів укладає прямий договір за пунктом 13 Особливостей. Положення Особливостей вимагають публікувати обґрунтування підстави, якщо замовник придбав товари, роботи, послуги шляхом укладення договору про закупівлю без використання ЕСЗ за пунктом 13 Особливостей. Чи потрібно в такому разі застосовувати вимоги Постанови № 710, яка передбачає оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, його очікуваної вартості та/або розміру бюджетного призначення на власному вебсайті?

Ефективне використання коштів

Заходи щодо ефективного та раціонального використання державних коштів описані в Додатку до Постанови № 710.

Втім, безпосередньо для здійснення закупівель такими заходами є забезпечення прозорості обґрунтування:

  • очікуваної вартості предмета закупівлі/розміру бюджетного призначення;
  • технічних та якісних характеристик предмета закупівлі.

Зверніть увагу, визначення та обґрунтування замовником очікуваної вартості предмета закупівлі може здійснюватися методами, що наведені у наказі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.02.2020 № 275.

Цей самий наказ пропонує для формування опису предмета закупівлі із зазначенням технічних і якісних характеристик залучати відповідних фахівців замовника, які відповідають за подальше використання товарів, робіт та послуг, що будуть закуплені, а у разі відсутності таких фахівців - залучати експертів на договірних засадах. Також варто враховувати вимоги нормативних документів у сфері стандартизації.

Відповідальність за неефективне використання коштів

Згідно з приписами ст.121 БКУ, посадові особи, з вини яких допущено порушення бюджетного законодавства, несуть цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законом.

Порушення бюджетного законодавства, вчинене розпорядником чи одержувачем бюджетних коштів, може бути підставою для притягнення до відповідальності згідно з законами України його керівника чи інших відповідальних посадових осіб, залежно від характеру вчинених ними діянь.

image36
Експертус Держзакупівлі пояснює У межах проєкту «Експертус Держзакупівлі пояснює» відомі експерти надають роз'яснення в короткому відеоформаті. Це можливість для вас заощадити свій час і отримати ґрунтовну відповідь. Розглядаємо начасні запитання, які найбільше турбують закупівельників.
Чи можна відмінити відкриті торги через те, що замовник помилився у визначенні очікуваної вартості закупівлі?

Наразі, в судових реєстрах немає судових справ про притягнення до адміністративної, чи кримінальної відповідальності за неефективне використання коштів в закупівлях, з посиланнями саме на Постанову № 710.

Разом із тим, неефективне використання коштів може бути розцінене, як злочин, що передбачений ч.1 ст.367 КК, а саме: службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.

Судова справа № 203/2447/23

У цій справі суд дійшов висновку, що фахівць у відділі закупівель неналежно виконав свої службові обов`язки, які виразилися в неналежному проведенні маркетингових досліджень щодо постачальників, дистриб`юторів, закупівель продукції та матеріалів, цін та умов постачання відповідно до встановленого завдання, номенклатури та асортименту, та готування пакету документів для проведення процедур закупівель згідно з вимогами, визначеними Законом № 922, наказами та положеннями підприємства, внаслідок чого, замовник здійснив перерахування грошових коштів постачальникам за завищеною сумою на майже 188 тис.грн.

Тож, вироком суду особу було притягнуто до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.367 КК.

За таких умов, УО замовників потрібно ретельно обґрунтовувати очікувану вартість предмета закупівлі.

Також, є два правопорушення, що передбачені у чч.1-2 ст.16414 КУпАП, за які теоретично можуть притягнути до адміністративної відповідальності посадових осіб замовника:

  • неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі;
  • ненадання інформації, документів у випадках, передбачених законом.

Такий висновок вбачається з вже наведеної постанови від 14.03.2024. Так, замовник не оприлюднив обґрунтування закупівлі на своєму веб-сайті та вважав, що у процедурі моніторингу публічної закупівлі Держаудитслужба не мала повноважень перевіряти дотримання замовником п.41 Постанови № 710, оскільки така перевірка суперечить Закону № 922.

ВС відхилив твердження замовника, що Постанова № 710 не є законодавством у сфері закупівель та носить рекомендаційний характер, а відтак, не обов`язкова до виконання замовником, оскільки по-перше, Положенням про замовника визначено, що Департамент у своїй діяльності керується, у т.ч. актами КМУ, а по-друге, поняття «законодавства» є широким і включає у себе, як законодавчі акти, так і нормативно-правові акти.

До того ж ВС відмітив, що Постанова № 710 безпосередньо стосується замовника, як головного розпорядника коштів місцевого бюджету, а тому дотримання її положень може бути предметом перевірки контролюючого органу в рамках проведення моніторингу процедури закупівлі.

Отже, Держаудитслужба може взяти до уваги наведену постанову ВС та почати штрафувати посадових осіб замовника за наведені формальні адмінпорушення.

В цьому випадку, за перше порушення буде штраф — 1700 грн.  А якщо ці дії вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення — 3400 грн.

Крім того, до УО, або керівника може бути застосована дисциплінарна відповідальність за неефективне використання коштів.



зміст

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді