експерт, юрист, заступник начальника служби матеріально-технічного забезпечення ДП «МТП «Чорноморськ»
Законодавство не встановлює примірної форми для обгрунтування очікуваної вартості. Доможемо сформувати зразок обгрунтування очікуваної вартості предмета закупівлі та не порушити вимоги Постанови № 710
Постанова №710 поділяє замовників на дві умовні категорії, одним «доручено» іншим «рекомендовано» здійснювати заходи підвищення ефективності використання державних коштів, а саме:
доручено: головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб’єктам господарювання державного сектору економіки;
рекомендовано: органам місцевого самоврядування, Пенсійному фонду та фондам загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Розпорядники бюджетних коштів усіх рівнів та суб’єкти господарювання державного сектору економіки (та інші замовники, що виявлять бажання дотримуватись рекомендацій) з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів, що набуло особливої актуальності в період дії режиму воєнного стану, мають забезпечити оприлюднення обґрунтування:
Замовник оприлюднює необхідну інформацію, шляхом розміщення на власному вебсайті (або на офіційному вебсайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб’єкта управління об’єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб’єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель.
Обгрунтування очікуваної вартості закупівлі: постанова
Постанова №710 не містить вимог щодо порядку формування очікуваної вартості або вимог щодо інформації, яка має бути оприлюднена замовником. Отже, замовник самостійно визначає зміст інформації, яка має обґрунтувати очікувану вартість.
На даний час, документом, що застосовується для розрахунку очікуваної вартості є Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затверджена наказом Мінекономіки від 18.02.2020 № 275 (далі – Методика). Тож обґрунтувати очікувану вартість можна, зокрема керуючись рекомендаціями вказаної Методики.
Як вже зазначалось, будь-якої форми, за якою має бути оприлюднена інформація із відповідними обґрунтуваннями наразі не встановлено.
Зазвичай замовники самостійно створюють довільну форму, обираючи зручний для поповнення формат. Якщо ви ще в пошуках, пропонуємо скористатись запропонованим нами шаблоном.
Яким чином подати інформацію про обґрунтування очікуваної вартості?
Тут все залежить від бажання замовника щодо оприлюднення більш повної або скороченої інформації. Адже обидва варіанти будуть виконанням вимог Постанови № 710.
4 приклади обгрунтування
очікуваної вартості предмета закупівлі
1
Очікувана вартість закупівлі визначена:
відповідно до наказу Мінекономіки від 18.02.2020 №275 «Про затвердження примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі»
на підставі отриманих від учасників ринку комерційних пропозицій із зазначенням актуальних цін
2
Очікувана вартість закупівлі визначена:
відповідно до наказу Мінекономіки від 18.02.2020 №275 «Про затвердження примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі»
на підставі отриманих від учасників ринку комерційних пропозицій із зазначенням актуальних цін
Отже, замовник може в обґрунтуванні надати «розширену» версію із наведенням джерел інформації, відповідними розрахунками або може обмежитись посиланням на Методику та обраний спосіб визначення очікуваної вартості. Варто пам’ятати, що в обґрунтуванні має бути зазначена інформація, яку замовник може підтвердити документально – на випадок отримання запиту від органів державного фінансового контролю під час здійснення моніторингу публічних закупівель.
Наслідки неоприлюднення обґрунтування закупівлі
Органи ДАСУ під час моніторингу процедури закупівель перевіряють, зокрема дотримання виконання вимог Постанови № 710.
Тому за невиконання встановлених вимог щодо обґрунтування очікуваної вартості закупівель та оприлюднення інформації, адміністративна відповідальність не передбачена.
Часто аудитори вважають недотримання вимог Постанови № 710 — неоприлюдненням або порушенням строків оприлюднення інформації про закупівлі, що є підставою для складання протоколу. Якщо замовник не оприлюднить визначену вказаною постановою інформацію, слід бути готовими доводити свою правоту у судовому порядку.
Під час перевірки органами ДАСУ можуть вимагати як інформація так і документи, на підставі яких замовник обґрунтував розмір витрат, технічні та якісні характеристики предмета закупівлі. Ненадання такої інформації буде порушенням ч. 5 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» та може тягнути за собою адміністративну відповідальність передбачену ч.1 ст. 164-14 КпАП.
Суди все частіше визнають правомірність висновків аудиторів та наполягають:
Постанова № 710 підлягає застосуванню головними розпорядниками бюджетних коштів (розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня) та суб’єктами господарювання державного сектору економіки;
невиконання вимог аудиторів щодо надання інформації та документів, якими обґрунтовано зокрема розмір витрат – є порушенням законодавства про публічні закупівлі.
