Договір приєднання в публічних закупівлях

Договір про закупівлю сторони укладають відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України та з огляду на особливості, які визначає Закон № 922 (ч. 1 ст. 41 Закону № 922).

Щоб укласти господарський договір сторони:

• діють за порядком, який встановлює ЦК;
• ураховують особливості, які передбачає ГК.

Такий загальний порядок укладення господарських договорів визначає стаття 181 ГК.

Зміст господарського договору можна визначити на основі договору приєднання, який одна сторона запронувала для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту (ч. 4 ст. 179 ГК).

Отже, договір приєднання повністю відповідає законодавству про закупівлю. Його можна використовувати у закупівлях, які замовники проводять відповідно до закупівельного законодавства.

Оберіть для себе навчальну програму у Вищій школі Закупівельника

• Національна сертифікація з організації публічних закупівель — 2025
• Закупівля комунальних послуг — 2025
• Організація публічних закупівель в умовах воєнного стану
• Закупівлі ліків та медвиробів за Особливостями

Договір приєднання — це договір, умови якого встановлює одна зі сторін у формулярах або інших стандартних формах. Такий договір можна укласти лише за допомогою приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК).

На практиці договори приєднання постачальники найчастіше пропонують у вигляді публічної оферти — публічного договору.

За публічним договором одна сторона — підприємець бере на себе обов'язок продавати товари, виконувати роботи або надавати послуги кожному, хто до неї звернеться (ч. 1 ст. 633 ЦК). Такі договори можливі, зокрема, для роздрібної торгівлі, перевезення транспортом загального користування, послуг зв'язку, медичного, готельного, банківського обслуговування.

Як і в договорі приєднання, у публічному договорі умови встановлюють однаковими для всіх споживачів (ч. 2 ст. 633 ЦК). Виняток можливий лише для тих, кому за законом надані певні пільги.

Замовник має вчасно провести процедуру закупівлі та опублікувати необхідну інформацію про закупівлю. Конкретизуємо, коли та як це зробити.

✔️ Повідомлення про намір укласти договір за переговорною процедурою

Повідомлення про намір укласти договір за переговорною процедурою слід оприлюднити не пізніше, ніж за 5 днів до останнього дня надання послуг попереднім постачальником.

✔️ Договір про закупівлю та звіт про договір, укладений поза ЕСЗ

Важливо також вчасно і правильно виконати вимоги частини 1 статті 10 Закону № 922 щодо обов’язку оприлюднити в ЕСЗ:

• договір про закупівлю — протягом 3 р. дн. з дня, коли його уклали;
• звіт про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ — протягом 3 р. дн. з дня, коли уклали такий договір.

У випадку з укладенням договору приєднання, який у розумінні Закону № 922 є договором про закупівлю, доцільно оприлюднити за статтею 10 Закону цей договір в цілому. Тобто оприлюднюйте той текст договору, який постачальник пропонує в публічній пропозиції.

За законодавством у цьому випадку порушення не буде. Адже зміст договору приєднання не змінюють індивідуально:

• після того, як постачальник отримав від замовника, скажімо, заяву щодо приєднання до його договору;
• з першого дня постачання послуг.

Публічний договір приєднання є безстроковим. Окремі постачальники-монополісти користуються цим і пропонують замовникам укладати додаткову угоду про продовження строку дії такого договору на наступний рік. Проаналізуймо, чи відповідає це законодавству про публічні закупівлі.

Замовники планують закупівлі на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включають до річного плану закупівель. А річний план та зміни до нього оприлюднюють в ЕСЗ протягом п’яти робочих днів з дня, коли затвердили річний план та зміни до нього.

Актуальне для закупівельника

• Зміни в порядку погодження закупівель за Національною програмою з інформатизації
• Проєкт держбюджету-2025

Закупівлю проводять відповідно до річного плану (ч. 1 ст. 4 Закону № 922).

З-поміж обов'язкової інформації, що має міститися у річному плані закупівлі:

• вид закупівлі — буде це процедура закупівлі чи спрощена закупівля, залежатиме від цінових меж запланованої закупівлі,
• розмір бюджетного призначення та/або очікувана вартість предмета закупівлі (ч. 2 ст. 4 Закону № 922).

Бюджетним призначенням є повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане БК, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування (п. 8 ч. 1 ст. 2 БК).

Активуйте демодоступ до експертно-правової системи «Експертус Держзакупівлі»

• консультації від топових експертів у закупівельній сфері
• форми та зразки під скачування
• роз'яснення у короткому відеоформаті
• розумний пошук
• завжди актуальні НПА

Результатом запланованої та проведеної закупівлі є договір про закупівлю або договір, який замовник уклав без застосування ЕСЗ. Натомість додаткова угода не є результатом закупівлі.

З огляду на зазначене, коли замовник отримує пропозицію від постачальника-монополіста не укладати новий договір на постачання комунальних послуг, а продовжити додатковою угодою дію вже укладеного, він не може погоджуватися на таку пропозицію. До того ж і частина 5 статті 41 Закону № 922 не передбачає такої можливості. Вона не містить підстави, щоб продовжити дію договору про закупівлю та збільшити за ним обсяг постачання на наступний рік.

У замовника немає можливості вносити зміни до договорів приєднання чи підписувати додаткові угоди з постачальником відповідно до вимог законодавства. Отже, щоб вчасно укласти такий договір, пильнуйте строки, встановлені для проведення переговорної процедури закупівлі. Зможете своєчасно отримувати послуги від постачальників «останньої надії» та постачальників-монополістів.