Уся кропітка процедура закупівлі, регламентована численними нормами Закону № 922 та інших нормативно-правових актів, зводиться до того, щоб замовник вибрав надійного та вигідного постачальника і уклав з ним письмову угоду про надання товарів, послуг, виконання робіт, а саме договір про закупівлю.
Але про те, щоб цей договір був дійсним і гарантував виконання домовленостей сторін, потрібно подбати заздалегідь — ще на стадії його розроблення. Зміст договору має бути сформульовано з належною повнотою й чіткістю, адже надалі він впливатиме на взаємні права та обов’язки замовника і постачальника. Яких умов має дотриматись замовник, щоб підписання договору пройшло вдало, розглянемо крок за кроком.
Гарантійні строки в договорах про закупівлю товарів
Тендерний договір як різновид господарського договору
Щоб розібратися в зазначених вище питаннях, звернімося до головного закупівельного документа – Закону № 922.
Передусім читаємо визначення поняття:
«Договір про закупівлю – це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару» (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 922).
Нагадаємо, що проєкт договору про закупівлю розробляється ще на стадії підготовки тендерної документації. Адже згідно зі ст. 22 Закону він має бути оприлюднений в електронній системі закупівель у складі такої документації (серед інших відомостей) разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель. У проєкті договору обов’язково має бути прописано і порядок внесення змін до його умов.
Для того, щоб правильно сформувати зміст договору про закупівлю, до його розробки та обговорення варто залучати не лише юристів, а й тих фахівців, за замовленням яких фактично здійснюватиметься придбання предмета закупівлі і які знають специфіку його постачання, технічні, якісні характеристики тощо.
Сторони договору про закупівлю досягають згоди шляхом проведення процедури закупівлі. Тобто замовник включає до проєкту договору певні умови, і щодо цих умов має бути досягнуто згоди.
Умови договору про закупівлю
Основні вимоги до договору про закупівлю встановлено у ст. 41 Закону № 922. З них випливає, що, укладаючи цей договір, слід керуватися Цивільним та Господарським кодексами (далі – ЦК, ГК), водночас ураховуючи особливості, передбачені Законом про публічні закупівлі.
Через призму зазначених нормативно-правових актів розглянемо, які саме умови має містити договір про закупівлю.
Із норм ст. 628 та 638 ЦК виходить, що:
- зміст договору формується з умов, тобто пунктів, серед яких є такі, що визначаються і погоджуються сторонами на власний розсуд, і такі, що є обов'язковими згідно з цивільним законодавством;
- для того щоб договір вважався укладеним, сторони мають досягти згоди з усіх його істотних умов;
- істотними умовами договору є:
- умови щодо предмета договору;
- умови, які визначено як істотні законом або які є необхідними для договорів даного виду;
- усі інші умови, щодо яких має бути досягнуто згоди хоча б однієї зі сторін.
Крім того, враховуючи що договір про закупівлю є господарським, беремо до уваги норми ст. 180 ГК, де конкретизовано істотні умови саме господарського договору. З них випливає, що:
- сторони зобов'язані в будь-якому разі погоджувати предмет, ціну та строк дії договору (п. 3 ст 180 ГК), тобто ГК відносить ці умови до істотних;
- під умовами щодо предмета договору розуміється найменування (номенклатура, асортимент), кількість продукції (робіт, послуг), вимоги до їх якості (п. 4 ст. 180 ГК);
- умови щодо якості предмета договору, ціни та строку дії слід визначати згідно з п. 5-7 ст. 180 ГК.
Отже, замовник повинен формувати зміст договору відповідно до розглянутих вище законодавчих норм, водночас пам’ятаючи про принцип свободи договору (ст. 627 ЦК), тобто про своє право вільно визначати умови договору.
Крім того, як вимагає п. 4 ст. 41 Закону № 922:
«Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у т. ч. ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі».
Замовнику варто також подбати про те, щоб умови договору були прозорими та такими, які реально можна виконати, інакше учасник матиме привід для їх оскарження.
І надто важливо для замовника заздалегідь ретельно продумати, які саме умови є істотними. Адже їх не можна буде змінити після підписання договору сторонами й до його остаточного виконання, за винятком деяких випадків, перелічених у ч. 5 ст. 41 Закону № 922.
Форма договору закупівлі
Прямої вимоги щодо форми договору про закупівлю Закон № 922 не містить. Але в ч. 1 ст. 41 сказано, що договір має укладатися згідно з ЦК і ГК.
Тому логічно звернутися до норми ст. 205 ЦК, яка регулює це питання і:
- дозволяє вчиняти правочини в усній або в письмовій (електронній) формі;
- надає сторонам право самим обирати форму правочину, якщо законом не встановлено інше.
Виходить, що замовник і переможець торгів можуть укладати договір про закупівлю не лише в письмовій, а й в електронній формі, звісно, за наявності відповідних технічних можливостей.
Строки укладення договору про закупівлю
За якими нормами договір укладається ми вже з’ясували. Тепер перейдемо до строків укладення договору про публічні закупівлі. Такі строки Закон установлює залежно від виду закупівлі. Наведемо їх у таблиці:
| Строк укладення договору про закупівлю | Підстава | |
| Починаючи з наступного дня після оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю | Не пізніше ніж через 20 днів після оприлюднення повідомлення про намір укласти договір | Абзац другий ч. 15 ст. 14 Закону № 922 |
| Не раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення в ЕСЗ повідомлення про намір укласти договір | Не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір. Строк може бути продовжений до 60 днів у разі обґрунтованої необхідності | Частини 5, 6 ст. 33 Закону № 922 |
| Не раніше ніж через 10 днів з дня оприлюднення в ЕСЗ повідомлення про намір укласти договір | Не пізніше ніж 35 днів з дня оприлюднення в ЕСЗ повідомлення про намір укласти договір | Ч. 7 ст. 40, |
| Не раніше ніж через 5 днів з дня оприлюднення в ЕСЗ повідомлення про намір укласти договір | Не пізніше ніж 20 днів з дня оприлюднення в ЕСЗ повідомлення про намір укласти договір | Ч. 7 ст. 40, |
Оприлюднення договору про закупівлю
Отже, договір укладено, і залишається його оприлюднити разом з усіма додатками до нього. Для цього замовнику згідно зі ст. 10 Закону № 922 відведено 3 дні з дня його укладення незалежно від виду закупівлі.
