експерт, юрист, заступник начальника служби матеріально-технічного забезпечення ДП «МТП «Чорноморськ»
Як обґрунтовувати вимоги до закупівлі? Яку форму обґрунтування обрати? А головне, як та за що можуть притягнути до адміністративної відповідальності органи державного фінансового контролю, під час перевірки питання оприлюднення обґрунтування очікуваної вартості предмета закупівлі під час проведення моніторингу публічних закупівель? Відповіді — у статті
Вже більше трьох років, як набули чинності зміни, внесені постановою КМУ від 16.12.2020 № 1266 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2013 № 631 і від 11 жовтня 2016 року № 710» (далі — Постанова 1266), якими запроваджено чергові заходи, спрямовані на прозорість використання державних коштів.
Обґрунтування очікуваної вартості предмета закупівлі
Зверніть увагу, Постановою № 1266 поділено замовників на дві умовні категорії, одним «доручено» іншим «рекомендовано» здійснювати заходи підвищення ефективності використання державних коштів, а саме:
доручено: головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб’єктам господарювання державного сектору економіки;
рекомендовано: органам місцевого самоврядування, Пенсійному фонду та фондам загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Відтак, з 19.12.2020 року розпорядники бюджетних коштів усіх рівнів та суб’єкти господарювання державного сектору економіки (та інші замовники, що виявлять бажання дотримуватись рекомендацій) з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів, що набуло особливої актуальності в період дії режиму воєнного стану, мають забезпечити:
оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному вебсайті (або на офіційному вебсайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб’єкта управління об’єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб’єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель.
Поговоримо про обґрунтування очікуваної вартості закупівлі детальніше.
Дізнайтеся, як застосувати метод розрахунку очікуваної вартості, визначити коефіцієнт інфляції, ураховати індекс споживчих цін та розрахувати ціну з індексом споживчих цін
На даний час, документом, що застосовується для розрахунку очікуваної вартості є Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затверджена наказом Мінекономіки від 18.02.2020 № 275 (далі – Методика). Тож обґрунтувати очікувану вартість можна, зокрема керуючись рекомендаціями вказаної Методики.
Шаблон обґрунтування закупівлі
Як вже зазначалось, будь-якої форми, за якою має бути оприлюднена інформація із відповідними обґрунтуваннями наразі не встановлено.
Зазвичай замовники самостійно створюють довільну форму, обираючи зручний для поповнення формат. Якщо ви ще в пошуках, пропонуємо скористатись запропонованим нами шаблоном.
Яким чином подати інформацію про обґрунтування очікуваної вартості?
Тут все залежить від бажання замовника щодо оприлюднення більш повної або скороченої інформації. Адже обидва варіанти будуть виконанням вимог Постанови № 710.
Розглянемо на прикладі різні варіанти обґрунтування одного й того самого предмета закупівлі.
Обґрунтування очікуваної вартості предмета закупівлі
Приклад 1
Приклад 2
Приклад 3
Приклад 4
Визначення очікуваної вартості зроблено відповідно до наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.02.2020 №275 «Про затвердження примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі» на підставі отриманих від учасників ринку комерційних пропозицій із зазначенням актуальних цін.
Визначення очікуваної вартості зроблено відповідно до наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.02.2020 №275 «Про затвердження примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі» на підставі отриманих від учасників ринку комерційних пропозицій із зазначенням актуальних цін.
Розраховано середню вартість на підставі пропозицій:
Визначення очікуваної вартості зроблено відповідно до наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.02.2020 №275 «Про затвердження примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі» на підставі аналізу загальнодоступної інформації про ціну, отриману з відкритих джерел (можна зазначити посилання на відповідні сайти, номери оголошень в електронній системі закупівель за аналогічним предметом закупівлі тощо та привести розрахунок)
Визначення очікуваної вартості зроблено відповідно до наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.02.2020 №275 «Про затвердження примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі» на підставі закупівельних цін попередніх закупівель з урахуванням коефіцієнту індексації (можна навести посилання на попередні закупівлі та дати розрахунок)
Отже, замовник може в обґрунтуванні надати «розширену» версію із наведенням джерел інформації, відповідними розрахунками або може обмежитись посиланням на Методику та обраний спосіб визначення очікуваної вартості. Варто пам’ятати, що в обґрунтуванні має бути зазначена інформація, яку замовник може підтвердити документально – на випадок отримання запиту від органів державного фінансового контролю під час здійснення моніторингу публічних закупівель.
Наслідки неоприлюднення обґрунтування закупівлі
Позаяк під час проведення моніторингів процедур закупівель огранами державного фінансового контролю одним із питань є перевірка дотримання Замовниками виконання вимог Постанови № 710, звертаємо увагу на те, що невиконання заходів підвищення ефективності використання державних коштів не тягне за собою відповідальність в публічних закупівлях.
Так, адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері закупівель передбачена ст. 164-14 «Порушення законодавства про закупівлі» Кодексу України про адміністративні правопорушення. Водночас, постанова КМУ від 11.10.2016 № 710 «Про ефективне використання державних коштів» (зі змінами) не належить до законодавства про публічні закупівлі, відтак за невиконання встановлених нею вимог щодо обґрунтування та оприлюднення інформації з питань закупівель адміністративна відповідальність відсутня. Водночас, аудитори суб’єктивно можуть розглядати факт недотримання вимог Постанови № 710 як неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі, що є підставою для складання протоколу. Тому у випадку, якщо замовник приймає рішення не оприлюднювати визначену вказаною постановою інформацію, слід бути готовими доводити свою правоту у судовому порядку.
Також зауважуємо, що при перевірці дотримання вимог Постанови № 710 в ході проведення моніторингу, органами державного фінансового контролю можуть вимагатись як інформація так і документи, на підставі яких замовник обґрунтував розмір витрат, технічні та якісні характеристики предмета закупівлі. Ненадання такої інформації буде порушенням ч.5 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» та може тягнути за собою адміністративну відповідальність передбачену ч.1 ст. 164-14 «Порушення законодавства про закупівлі» Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Зауважимо, що під час оскарження висновків за результатом моніторингів публічних закупівель суди все частіше визнають правомірність висновків аудиторів, встановлюючи, що Постанова № 710 підлягає застосуванню головними розпорядниками бюджетних коштів (розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня) та суб’єктами господарювання державного сектору економіки, а невиконання вимог аудиторів щодо надання інформації та документів, якими обґрунтовано зокрема розмір витрат – є порушенням законодавства про публічні закупівлі.
