Якими мають бути нові підходи до контролю публічних закупівель — Надія Бігун

Мінекономіки пропонує змінювати підходи до контролю у сфері публічних закупівель, а не посилювати санкції за порушення. Про це заявила заступник Міністра економіки України Надія Бігун під час круглого столу «Моніторинг закупівель: що треба змінювати?». Захід відбувся в межах проєкту Європейського Союзу «Громадянське суспільство для післявоєнного відновлення України та готовності до ЄС»
Ми проаналізували найбільш поширені види порушень, які аудитори знаходять за результатами моніторингів. Перші 10, що покривають понад 90% усіх висновків, є несуттєвими. Вони стосуються здебільшого не суті закупівлі і можливих економічних втрат держави, а форми – тобто порушень у процедурній частині, строках на публікацію, невчасній відповіді на питання, формі документів тощо. Тому ми дійсно підтримуємо бажання розвивати контроль у бік пошуку та запобігання суттєвим порушенням, що пов’язані з економічними інтересами держави. У той самий час, цей процес має бути комплексним. Тобто щоб мати можливість справді ефективно працювати з моніторингами та запобігати державним втратам, одночасно потрібно змістити фокус в контролі з форми на суть. Це стане сигналом для фахівців в закупівлях так само змінити фокус у своїй роботі та більше уваги приділяти аналізу ринку, конкуренції, найкращим цінам та пропозиціям

В той же час деякі учасники заходу наполягають на посиленні санкцій за порушення в цій сфері.

«В умовах, коли дефіцит державного бюджету сягає 42 млрд доларів, а половина нашого бюджету фінансується коштом міжнародних партнерів, ми не можемо собі дозволити, щоб публічні закупівлі були неефективними. Тому роль контролю буде неухильно зростати. І це не лише про покарання, а про вдосконалення всієї системи витрачання грошей. Сподіваємося, що державні аудитори впораються із цим викликом, і ми готові їм допомагати», — заявила голова бюджетного комітету Верховної Ради, депутатка Роксолана Підласа.

Представники Держаудитслужби наголосили на важливості забезпечення перевірки використання коштів, виділених на відбудову України.

Відповідальність у сфері публічних закупівель

«Наше сьогодні диктує свідомі зміни підходів до витрачання бюджетних коштів, що неможливо без якісного державного фінансового контролю. Ми всі розуміємо, що саме закупівлі є найбільш вразливою ланкою для шахрайства, конфлікту інтересів, змов замовників та учасників, інших порушень законодавства. Держаудитслужба на виконання міжнародних зобов’язань визначена відповідальною за забезпечення перевірки використання коштів, виділених на відбудову, реалізацію окремих проєктів (зокрема, проєктних витрат, результатів і досягнень). Це кошти наших партнерів та донорів, отже увага державного фінансового контролю буде ще більше сфокусована на дотриманні принципів законності, ефективності та економності під час реалізації проєктів відбудови», — наголосила Голова Держаудитслужби Алла Басалаєва.

Однією з проблем є те, що аудиторам складно притягнути до відповідальності осіб, які вчинили порушення. Тому вони хочуть отримати доступ до персональних даних порушників. Крім цього, аудитори пропонують можливість зупиняти платежі за договорами, що укладенні із суттєвими порушеннями. Але Не всі учасники дискусії підтримали цю ідею.

Усі учасники обговорення погодилися, що Державна аудиторська служба має бути більшим, ніж просто каральним органом. Її основна мета — допомагати державі використовувати кошти ефективно. Тому контроль, зокрема в частині моніторингів, потребує змін у кількох напрямках:

  • посиленні відповідальності за порушення, зокрема через розширення повноважень аудиторів щодо притягнення до відповідальності;
  • перегляді підходів і методології моніторингів.

«За кілька годин вирішити всі проблеми у контролі публічних закупівель, які накопичувалися роками, нереально. Але для нас дуже важливо обговорювати потенційні зміни з усіма стейкхолдерами, обмінюватися думками та ідеями. Тільки так можна створити зміни, що справді працюватимуть на користь системі, а не просто її ускладнять. Тому впевнений, що ця зустріч стане хорошим початком цього процесу», — підсумував заступник виконавчого директора з інноваційних проєктів TI Ukraine Іван Лахтіонов.

Представники Transparency International Ukraine пообіцяли допомогти розробити законопроєкт, що допоможе вдосконалити систему контролю. Крім цього, окремої уваги потребують ризик-індикатори — їхній повноцінний запуск та вдосконалення дозволить автоматично фіксувати підозрілі терміни та пришвидшити виявлення ризикових закупівель.

Джерело: офіційний сайт Мінекономіки

 

додаток

закупівля поточного ремонту

Статті за темою

Усі статті за темою

Реституція в Україні

Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
143

Антикорупційна декларація для уповноваженої особи замовника

Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
1147

Типова антикорупційна програма юридичної особи

Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
5268

Перевірка Держаудитслужби: підстави та повноваження

Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
23574

Порушення порядку визначення предмета закупівлі: яка відповідальність

Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
8316

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді