Кваліфікаційні критерії процедури закупівлі, визначення поняття «замовник» у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі», державний фінансовий контроль: Верховний Суд опублікував огляд судової практики КАС ВС.
Обрати ▶ Верховний Суд опублікував огляд судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у спорах, пов’язаних зі здійсненням державного фінансового контролю, за період із 1 січня 2020 року по 1 вересня 2022 року.
В огляді вміщено низку важливих правових позицій КАС ВС, сформульованих під час розгляду цієї категорії адміністративних справ.
У справах зі спорів, що виникають під час державного фінансового контролю через проведення фінансового аудиту та інспектування, наведено, зокрема, висновки про:
- відсутність у приписах вимоги органу фінансового контролю зобов’язального характеру щодо відшкодування визначеної в ній суми збитків;
- протиправність обмеження права контрольно-ревізійного органу на проведення зустрічних звірок під час здійснення ревізії основного об’єкта перевірки;
- вимогу контрольно-ревізійного органу;
- визначення вартості платних медичних послуг, які надаються стороннім особам бюджетною установою.
У справах зі спорів, що виникають під час державного фінансового контролю при здійсненні уповноваженим суб’єктом владних повноважень перевірки дотримання суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері публічних закупівель, звернено увагу, серед іншого, на:
- перелік кваліфікаційних критеріїв процедури закупівлі;
- розбіжності між договором про закупівлю і його проєктом;
- визначення поняття «замовник» у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»;
- відмінності змісту тендерної документації та укладеного згодом правочину, які в розумінні ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» не можна кваліфікувати як порушення;
- обов’язковість конкретизації Держаудитслужбою заходів, які має вжити замовник, щоб усунути виявлені під час моніторингу процедури закупівлі порушення, і визначення способу усунення цих порушень.
Джерело: офіційний сайт ВС
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
