Минулого року КНП уклало договір про проведення лабораторного дослідження. Видатки для цього передбачили як відшкодування витрат, тому Закон про публічні закупівлі не застосовували. Цього року надавач послуг вніс зміни до калькуляції та заклав у вартість послуги рентабельність підприємства. Чи буде тепер договір з ним через зміну в калькуляції послуги договором на компенсацію витрат чи перетвориться на договір про закупівлю?
Замовник-бюджетник у кінці 2019 року продовжив строк дії договору про закупівлю електроенергії на 20%, щоб встигнути провести відкриті торги на початку року. На дату укладення договору про закупівлю електроенергії на 2020 рік фінансових зобов’язань за пролонгованим договором не брали. Чи можна просто закрити цей договір?
У жовтні замовник уклав договір на закупівлю вугілля в сумі 50 тис. грн зі строком дії з 12 жовтня по 31 грудня 2018 року. Згодом додатковими угодами сторони пролонгували дію цього договору на період з 28.12.2018 по 28.02.2019, вартість вугілля — 35 тис. грн. А додатковою угодою від 26.02.2019 дію договору продовжили ще на місяць, вартість вугілля — 15 тис. грн. Цю додаткову угоду замовник передав до Казначейства 11 березня. Проте Казначейство в реєстрації юридичних зобов’язань відмовило — через порушення 7-денного строку для реєстрації. Як оплатити вугілля, якщо Казначейство відмовляє у реєстрації зобов’язань як юридичних, так і фінансових?
Чи можна збільшувати ціну товару в допороговому договорі? Наприклад, при закупівлі бензину його ціна змінюється щодня.
За результатами відкритих торгів замовник уклав договір про закупівлю. Утім, на практиці він закупив товару менше, ніж передбачали умови договору. Чи потрібно тепер укладати додаткову угоду на зменшення суми договору та обсягу закупівлі?
Замовник, аби закупити роботи, провів торги і уклав за їх результатами договір про закупівлю. У ньому сторони передбачили виконання зобов’язань за договором протягом 2018-2019 років. Чи потрібно у річному плані закупівель на 2019 рік відображати фінансування таких робіт?
