Як бути, якщо провели закупівлю на більшу суму, ніж затверджена у кошторисі

⚡️ Які помилки з оскарження висновку аудиторів допускають замовникиЗменшувати суму договору додатковою угодою.

Замовники-бюджетники обов’язково дотримують норми Бюджетного кодексу України (БК). Вони можуть брати бюджетні зобов’язання та проводити платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами (ч. 1 ст. 48 БК).

Якщо ж такий замовник візьме зобов’язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених БК та законом про державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), такі зобов’язання не вважатимуть бюджетними зобов’язаннями, їх не оплатять за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов’язань є порушенням бюджетного законодавства.

Тож замовнику ліпше передбачити таку ситуацію ще на етапі, коли він прописує умови в проекті договору про закупівлю. Тобто обумовити, що фінансові зобов’язання виникатимуть у нього тільки на ту суму, на яку він матиме бюджетні призначення та бюджетні асигнування.

Навчальний заклад сам собі не затверджує кошторис. За загальним правилом кошториси, плани використання бюджетних коштів, помісячні плани використання бюджетних коштів затверджує керівник органу вищого рівня (п. 32 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджених постановою КМУ від 28.02.2002 № 228). І тільки тоді, коли є затверджений кошторис, замовнику-бюджетнику можуть виділяти бюджетні кошти. До того ж він має право брати бюджетні зобов’язання витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженим кошторисом.

ТОП-3 консультації для вас:

• Як встановлювати вимоги за статтею 17 Закону у тендерній документації
• Фінансова спроможність учасника: що вимагати та як перевіряти
• Підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів: що вимагати

Тож якщо замовнику доводять менше грошей, ніж він потребує, це і є підставою для узгодженого зменшення обсягу закупівлі до фактично виділених коштів.

До того ж інформацію, що така ситуація можлива, повинні знати й потенційні постачальники. Вони також мають розуміти, що, наприклад, якщо процедура закупівлі відбувається на мільйон, то не обов’язково на мільйон відбудеться й фактична закупівля. Тому важливо вказувати про це у проекті договору та передбачати відповідні підстави виникнення зобов’язань. У такому разі постачальник, коли подаватиме свою пропозицію на тендер, фактично погоджується співпрацювати в подальшому саме на тих умовах, що запропоновані замовником.