Уклали допороговий договір. Чи можна збільшувати ціну в договорі?

Національна сертифікація з публічних закупівель — 2021Ціну в допороговому договорі, як і в будь-якому договорі, можна змінювати відповідно до законодавства.

Для понадпорогового договору, укладеного за результатами процедури закупівлі, у замовників є стаття 36 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон № 922). У ній обумовлені можливі випадки зміни істотних умов, у тому числі ціни в договорі.

Якщо ж говорити про допорогову закупівлю, замовники за її результатами укладають договори за вимогами цивільного та господарського законодавства. І щоб внести зміни до таких договорів, діють:

Тобто ще на етапі, коли сторони укладають договір, вони можуть домовитися, як часто, на підставі яких документів вони змінюватимуть його умови, або можуть зафіксувати, що зміни вноситимуть за згодою сторін згідно з вимогами чинного законодавства.

Однак не можна аргументувати зміни лише словами, наприклад, що вартість змінюється щодня. Це ж не відповідає дійсності.

Онлайн книги для вас:

• Новий Закон про публічні закупівлі: норми, аналіз, практичні підказки
• Спрощена закупівля: покроково про незвідане

Зміну ціни на ринку треба фіксувати та підтверджувати. Адже замовник діє не в комерційних інтересах постачальника, а у власних та в інтересах громадян, потреби яких замовник забезпечує. Тому у випадку зміни ціни в договорі доцільно мати документальне обгрунтування — підставу, за якою замовник погоджується змінити ціну. Має бути також і звернення іншої сторони з ініціативою внести зміни до договору.

До того ж, замовники — бюджетні установи обмежені фінансами. Замовнику варто думати про те, що він не має перебирати на себе всі комерційні ризики учасника.

Адже учасники — це передусім комерційні суб’єкти, які діють на свій страх і ризик, щоб отримати прибуток, і мають враховувати це на етапі укладання договору з замовником (статті 42-44 ГК). Тож вони, коли укладають договір на певний період, мають розуміти, як виконуватимуть зобов’язання, які на себе беруть. Ці зобов’язання для них є обов’язковими відповідно до вимог ЦК і ГК (ст. 629 ЦК, ст. 193 ГК).