Захист критичної інфраструктури: Агентство відновлення пояснило, чому ЦЗО не залучають до тендерів

Про це повідомив заступник голови Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Юрій Сверба.

«На сьогодні служби відновлення укладають прямі договори з підрядниками на виконання робіт із будівництва захисних споруд на об'єктах критичної інфраструктури. Це передбачено підпунктом 13 пункту 13 постанови Кабінету міністрів № 1178. Таке рішення ухвалене з метою економії часу, тому що стандартні закупівлі як правило розтягуються на 30 і більше днів. ЦЗО здійснює закупівлі саме на відкритих торгах. Тому до тендерів для будівництва захисту не залучена», — зазначив Юрій Сверба.

Фіксація пошкоджень державного майна для відновлення

Він також додав, що наразі ЦЗО проводить закупівлі в інтересах служб відновлення за близько десятьма тендерами, зокрема, закуповує послуги інженера-консультанта і технічного нагляду.

«У подальшому ми маємо розширити мандат ЦЗО на закупівлю, в тому числі через відкриті торги для нового будівництва. І тоді все, що буде закуповуватися для служб відновлення як нове будівництво, наприклад, будівництво водогону, так само буде йти через закупівельну організацію», — зазначив заступник голови держагентства.

Заступник голови Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури зауважив, що про конкурс на обрання наглядової ради для ЦЗО, який мали б провести до кінця року, поки не оголосили, оскільки досі триває процес налагодження роботи організації.

«Ключове зараз — забезпечити стале фінансування для ЦЗО, щоб вони могли набрати, по-перше, персонал, по-друге, щоб таким чином спрогнозувати свою роботу. Має бути спочатку вибудована інституційна спроможність самого закупівельника, і потім ми повернемося до питання наглядової ради. Але воно точно буде вирішено, як і було анонсовано», — підкреслив Юрій Сверба.

Нагадаємо, КМУ 01.04.2025 року ухвалив рішення про створення Центральної закупівельної організації при Державному агентстві відновлення та розвитку інфраструктури України.

Це рішення дозволить:

• мінімузувати корупційні ризики;
• уніфікувати підходи;
• українським і міжнародним компаніям чесно змагатися в тендерах;
• оптимізувати витрати державних і донорських коштів.

Джерело: Укрінформ