Відповідь
Зразки документів для вас:
Саме по собі відшкодування коштів не підпадає під дію Закону № 922, але потрібно мати обґрунтування, чому замовник не проводив закупівлі самостійно, щоб придбати такі проєктні роботи з розроблення технічних умов. Пояснимо докладніше.
Якщо майновим інтересам іншої особи загрожує небезпека того, що настануть невигідні для неї майнові наслідки, вона має право без доручення вчинити дії, спрямовані на те, щоб їх попередити, усунути або зменшити.
Особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов’язана за першої нагоди повідомити їй про свої дії. Якщо ці дії схвалить інша особа, надалі до відносин сторін застосовують положення про відповідний договір
ФАХІВЕЦЬ З ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ — 2022
Тож якщо екстраполювати цю норму, ситуація виглядає так. Працівник закупив послуги, аби уникнути негативних наслідків, за власний кошт. Організація підтвердила необхідність такої закупівлі. Тож можна говорити, що працівник та роботодавець уклали договір доручення, за яким повірений (працівник в описаній ситуації) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок довірителя (організації замовника) певні юридичні дії.
Юридичні дії, які є предметом договору доручення, пов’язані з укладанням повіреним (працівником) правочинів, що створюють, змінюють, припиняють цивільні права та обов’язки безпосередньо довірителя. Сам повірений (працівник) за такими правочинами стороною не стає, жодних прав та обов’язків не набуває.
Отже, працівник зобов’язаний негайно після цих дій надати звіт організації, у майнових інтересах якої він такі дії вчинив. Також він має передати організації усе, що під час таких дій одержав.
Для цього доречно оформити договір доручення з працівником у письмовому вигляді, зафіксувати всі права та обов’язки сторін, безоплатність договору. Важливо, щоб цей договір не мав ознак придбання організацією у працівника послуг, щоб це була саме передача отриманих результатів.
Зважте: якщо працівник уклав договір без доручення організації, він має право вимагати від неї відшкодувати фактично зроблені витрати тільки тоді, коли вони були виправдані обставинами, за яких вчинені дії.
Тому, щоб відшкодувати витрачені кошти працівнику, замовник повинен мати чітке обґрунтування. Тобто має підтвердити:
- які поважні обставини спричинили потребу укласти договір саме для працівника;
- чому організація не зробила це самостійно.
Адже навіть за наявності доручення працівник діяв не від свого імені, а від імені організації. Та й кінцевим отримувачем послуг є організація.
У цьому випадку важливо не припуститися порушення у вигляді уникнення проведення процедур закупівель чи спрощених закупівель. Адже замовник зобов’язаний проводити закупівлі за вимогами та порядком, які визначає Закону № 922,
Якщо видатки проводять за договором доручення та вони не мають на меті придбання товарів, робіт чи послуг за укладеним договором про закупівлю, норми Закону № 922, на такі правовідносини не поширюються. Тому не потрібно розміщувати в ЕСЗ річний план закупівель та звіт про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ. Аналогічної позиції дотримується й Мінекономіки в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06.
Утім будьте уважними. Якщо замовник передбачає закупівлю (придбання) товарів, робіт та послуг, він має провести її за Законом № 922. Тобто дотримати усіх законодавчих вимог, внести таку закупівлю до річного плану, визначити поріг та відповідно до нього застосувати процедуру закупівлі, спрощену закупівлю або просто відзвітувати в ЕСЗ.
Як перевіряти учасників ✍ Як укладати й змінювати договори ✍ Як уникнути маніпуляцій з ціною ✍ Як технічно перейти до іншого постачальника
УВАГА!
Бути у курсі подій та законодавчих оновлень стало ще легше! Підписуйтесь на розсилку від порталу «Держзакупівлі» та читайте важливі новини першими.
