Відповідь
Держспецзв’язку нагадує, наприкінці 2025 року КМУ ухвалив постанову від 22.10.2025 № 1335, яка регламентує ведення відкритого переліку забороненого ПЗ та комунікаційного обладнання.
«Наразі на сайті Держспецзв’язку опубліковано перелік із 40 програмних продуктів, які напряму потрапили під санкції (згідно із Законом України »Про санкції« та рішеннями РНБО). Використання таких продуктів є порушенням закону», — зауважив директор Департаменту державного контролю у сфері захисту інформації та кіберзахисту Ігор Стельник.
Межі відповідальності уповноваженої особи і керівника
Під час заходів державного контролю Держспецзв’язку насамперед перевіряє відсутність санкційних продуктів у системах установи. Якщо таке ПЗ (наприклад, 1С) виявлять в автоматизованих системах, де обробляються персональні дані або конфіденційна інформація, на установу чекає:
- Вимога замінити заборонену програму.
- Скасування авторизації (КСЗІ).
- Якщо установа не замінить ПЗ у визначений термін, на керівника, відповідального за захист інформації, буде складений адмінпротокол.
Довідково: наразі у ВРУ розглядається законопроєкт, ініційований Держспецзв’язку, Нацполіцією та СБУ, який суттєво посилить відповідальність за невиконання законних вимог у сфері кіберзахисту (штрафи до 100 мінімальних зарплат та можливе позбавлення волі).
Держспецзв’язку наголошує, Служба націлена не на покарання, а на запобігання порушень.
До уваги закупівельників: санкції стосуються не лише програмного забезпечення, а й «заліза». Наприклад, під час закупівель систем відеоспостереження фахівці повинні на етапі маркетингових досліджень ретельно перевіряти, чи не перебуває виробник обладнання у санкційних списках.
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
