Порушення умов зберігання чи реалізації харчових продуктів тепер не залишаться поза увагою — Держпродспоживслужба має право провести позапланову перевірку. Але лише за умови: споживач має подати офіційне звернення. Детально пояснюємо, коли відомство реагує на скаргу, які документи потрібно додати та як саме подати повідомлення

Закупівля харчування в освіті: коли різні джерела фінансування
Держпродспоживслужба зазначає, що часто отримує повідомлення або згадування в соціальних мережах, в яких споживачі інформують про порушення умов зберігання, виробництва та/або реалізації харчових продуктів.
Держпродспоживслужба нагадує, що постанова КМУ від 13.03.2022 № 303 припинила проведення в Україні планових заходів державного нагляду (контролю) на період дії воєнного стану.
Водночас, відповідно до наказу Мінагрополітики від 03.01.2023 року № 5, позапланові заходи державного нагляду (контролю) у сфері безпечності харчових продуктів та окремих показників можуть проводитись, зокрема, на підставі офіційного звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).
Тому, якщо відома інформація про порушення у сфері безпечності харчових продуктів, її варто не лише поширювати в соціальних мережах, а й направити офіційне звернення до Держпродспоживслужби у зручний спосіб:
- заповнити форму на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби за посиланням;
- написати листа на електрону пошту econsumer — [email protected];
- надати в паперовому вигляді на поштову адресу 01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1
- зателефонувати на «гарячу лінію» за номерами (044)-364-77-80, 050-230-04-28.
Джерело: офіційний сайт Держпродспоживслужби
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті