Кабінет Міністрів затвердив новий порядок повернення непридатних чи небезпечних для споживання харчових продуктів. Відповідне рішення Уряд ухвалив на засіданні 26 листопада 2024 року
Закупівля харчування в освіті: коли різні джерела фінансування
Новий порядок набуде чинності одночасно з новою редакцією Закону «Про захист прав споживачів». Як визначено Прикінцевими та перехідними положеннями Закону, набуття чинності відбудеться після припинення чи скасування воєнного стану.
«Порядок розроблено в межах підготовки до набуття чинності нової редакції Закону «Про захист прав споживачів». Запропонований механізм дозволить захистити права покупців та одночасно надасть бізнесу можливість швидко й без звернень до суду врегульовувати зі споживачами спірні питання. Це певною мірою убезпечить доброчесний бізнес від перевірок та стане надійним механізмом захисту прав споживачів», – зазначила заступник Міністра економіки Тетяна Бережна.
Порядок передбачає можливість як заміни непридатних/небезпечних для споживання харчових продуктів на придатні, так і виплати покупцю коштів за повернення таких продуктів. Також встановлює чіткі кінцеві терміни повернення чи заміни непридатних/небезпечних харчових продуктів, порядок дій покупця та продавця тощо.
Зокрема, документом визначені такі строки заміни чи повернення продуктів з моменту його придбання:
- протягом доби – харчові продукти, що зберігаються за температури +6 °C;
- не пізніше трьох календарних днів – продукти, граничний термін споживання (дата «вжити до») або мінімальний термін придатності яких не перевищує 14 днів (але в будь-якому випадку до закінчення терміну придатності);
- не пізніше 14 днів з моменту придбання – продукти, термін придатності яких перевищує 14 днів.
Для випадків дистанційного придбання продуктів (онлайн торгівля) передбачено, що терміни повернення та заміни починають діяти з часу фактичного отримання покупцем продукції.
Джерело: офіційний сайт Мінекономіки
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
