Бюджет втратив 300 млн грн через схеми з перепродажем колючого дроту для фортифікацій: БЕБ скерувало рекомендацію до Мінюсту
Межі відповідальності уповноваженої особи і керівника
За даними аналітиків Бюро економічної безпеки, понад 60% бар’єрних рубежів типу «Єгоза», які виготовляють в установах виконання покарань Державної кримінально-виконавчої служби, продаються на підприємствах-посередниках. Через це з початку року бюджет вже втратив близько 300 млн грн.
Встановлено, що виробники реалізують до 45% усього обсягу такої продукції безпосередньо на адресу держорганів, а решту – через комерційні підприємства. Останні надалі встановлюють націнку до 45 % під час перепродажу товару державним установам.
«В умовах збройної агресії військові державні адміністрації вимушені купувати барʼєрні рубежі за завищеною ціною у комерційних підприємств, хоча виробляють продукцію державні установи. Однак наразі вони здебільшого відмовляють адміністраціям у закупівлі цих матеріалів для фортифікацій», – зазначає заступник Директора БЕБ Андрій Пащук.
За його словами, це повʼязано з нібито вже укладеними угодами з посередниками та відсутністю можливостей збільшити обсяги виробництва.
Аби усунути передумови втрат бюджету Бюро направило на адресу Міністерства юстиції рекомендацію провести моніторинг обсягів реалізації бар’єрних рубежів типу «Єгоза» та малопомітних перешкод комерційним підприємствам. Також фахівці БЕБ запропонували розглянути питання щодо встановлення пріоритетності виконання замовлень державних органів.
Джерело: офіційний сайт БЕБ
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
