Кабмін затвердив Перелік товарів, що не підлягають обміну та поверненню
Закупівля харчування в освіті: коли різні джерела фінансування
До таких товарів належать:
- харчові продукти;
- лікарські засоби;
- засоби особистої гігієни (зубні щітки, щітки для волосся, пензлики для вій чи нігтів, помазки для гоління, щітки для особистої гігієни, манікюрні, педикюрні інструменти та інші подібні товари);
- косметична продукція та мийні засоби без захисної упаковки, яка перешкоджає вільному доступу до таких товарів;
- товари, нарізані або розкроєні під розмір, визначений споживачем.
Нагадаємо, що товари, які не підлягають обміну (поверненню), також визначає ч. 5 ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів» від 10.06.2023 № 3153-ІХ (далі – Закон № 3153). Однак цей закон ще не набрав чинності.
Крім того, КМУ визнав такими, що втратили чинність постанови:
- «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів» від 19.03.1994 № 172;
- «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 17.08.2002 № 1178;
- «Про доповнення переліку товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню)» від 20.08.2003 № 1317;
- «Про внесення змін у додатки 2 і 3 до постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. № 172» від 13.12.2004 № 1642;
- «Про доповнення додатка 3 до постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. № 172» від 7.12.2005 № 1173.
Зміни наберуть чинності одночасно з набранням чинності Законом № 3153, але не раніше дня опублікування.
Джерело: постанова КМУ «Про затвердження переліку товарів, що не підлягають обміну (поверненню)» від 01.11.2024 № 1243
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
