Фіксація пошкоджень державного майна для відновлення
Це євроінтеграційний документ, який дозволить Україні імплементувати положення європейської Директиви 2006/21/ЄС та вирішити наявні проблеми із відходами видобувної промисловості.
Адже найбільшу частку від усіх відходів в Україні становлять саме відходи видобувної промисловості – за експертними оцінками, це близько 70%. Такі відходи утворюються в процесі видобутку, збагачення та переробки корисних копалин. Найпоширенішим способом поводження з ними є розміщення їх у відвали, шламосховища, хвостосховища, полігони та інші накопичувачі. Такий спосіб зберігання займає значні площі та є джерелом забруднення повітря, ґрунтів та підземних вод.
Ще до повномасштабного вторгнення рф, обсяги утворення таких відходів в Україні були найвищими серед країн Європи. Крім того, значна частина з них залишились нам у спадок з радянських часів. Так, до війни на українських полігонах знаходиться біля 13–14 млрд тонн відходів видобувної галузі.
Для того, щоб виправити ситуацію та й надалі впевнено рухатися до Європейського Союзу, Україні важливо привести національну правову базу у відповідність до законодавства ЄС. На виконання цих завдань і спрямований проєкт Закону «Про управління відходами видобувної промисловості».
Над документом Міндовкілля працювало спільно з європейськими експертами та за участі основних стейкхолдерів.
У законопроєкті:
- приведено національну термінологію у відповідність до європейської, сформовано нові підходи до класифікації об’єктів для відходів видобувної промисловості;
- визначено обов’язки усіх учасників ринку;
- врегульовано діяльність підприємств під час управління такими відходами та під час експлуатації відповідних об’єктів, закриття та здійснення постексплуатаційних заходів;
- врегульовано питання техногенних родовищ, а також управління покинутими об'єктами;
- сформульовано вимоги щодо отримання дозвільних документів у сфері управління відходами видобувної промисловості, а також щодо державного нагляду (контролю);
- визначено вимоги до фінансового забезпечення оператора з експлуатації об’єктів управління відходами видобувної промисловості;
- передбачено відповідальність за порушення вимог законодавства;
- запроваджено систему управління та контролю ризиків і потенційних небезпечних ситуацій, що дозволить попередити значні аварії та погіршення стану водних ресурсів, забруднення повітря та ґрунту.
Щодо останнього пункту варто лише згадати аварії, що відбулися на місцях розміщення відходів видобутку у Аберфані (Уельс, 1966), Ставі (Італія, 1985), Асналькольяр (Іспанія, 1998), Байа Маре і Бая Борса (Румунія, 2000).
Саме ці події стали поштовхом для акумуляції зусиль країн Євросоюзу та прийняття Директиви 2006/21/ЄС «Про управління відходами видобувної промисловості».
Наразі Україна також трансформує власну систему управління відходами та послідовно і цілеспрямовано впроваджує європейські стандарти та норми.
Джерело: офіційний сайт Міндовкілля
