Здійснено перший міжнародний автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки

Україна зробила важливий крок у напрямі підвищення прозорості фінансових операцій та боротьби з ухиленням від сплати податків та успішно здійснила свій перший міжнародний автоматичний обмін інформацією за стандартом Common Reporting Standard (CRS)

Здійснено перший міжнародний автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки

Чи подавати до органів Казначейства протокол УО як підтвердний документ

У межах цього обміну Державна податкова служба України передала інформацію про фінансові рахунки нерезидентів до податкових органів юрисдикцій – партнерів з обміну, а також отримала від іноземних компетентних органів дані про рахунки податкових резидентів України.

Предметом обміну стала інформація про фінансові рахунки, які ведуть фінансові установи (банки, страхові та інвестиційні компанії тощо) та які належать резидентам юрисдикцій-партнерів, а саме:

  • ім'я власника, його адреса, податкове резидентство, податковий номер, дата та місце народження, дані про фінансову установу, дані про рахунок:
  • залишок станом на кінець звітного періоду, загальна сума дивідендів, процентів або інших доходів.

У Національній стратегії доходів зазначено, що участь у міжнародній системі автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки сприяє створенню більш прозорого податкового середовища та підвищенню іміджу України як надійного та рівноправного партнера в міжнародних інформаційних податкових відносинах.

Доступ України до інформації про іноземні фінансові активи своїх резидентів за стандартом CRS дозволить:

  • посилити контроль за своєчасністю та повнотою декларування доходів, що підлягають оподаткуванню;
  • виявити незадекларовані доходи для боротьби з ухиленням від сплати податків фізичними особами;
  • підвищити ефективність застосування правил про оподаткування контрольованих іноземних компаній;
  • отримати додаткове джерело податкової інформації під час впровадження непрямих методів контролю за оподаткуванням фізичних осіб.

Цей крок є частиною зобов’язань України у процесі інтеграції до ЄС та спрямований на підвищення прозорості податкової сфери. Завдяки обміну Україна зможе ефективніше боротися з ухиленням від сплати податків, що сприятиме додатковим податковим надходженням, а отже економічній стабільності та розвитку країни.

Довідково

CRS (Загальний стандарт звітності) передбачає щорічний автоматичний обмін інформацією про визначені види фінансових рахунків між державами, які приєднались до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки.

Податкові органи щорічно отримують масив даних щодо тих іноземних рахунків, які належать їх податковим резидентам, або які належать організаціям, що перебувають під контролем таких резидентів. У відповідь юрисдикції надають аналогічну інформацію податковим органам держав-партнерів щодо рахунків їх податкових резидентів. Збір інформації про рахунки, що підлягає обміну, здійснюють фінансові установи, які подають звіти податковим органам юрисдикцій, де вони здійснюють діяльність. Перший звітний період охоплював період з 1 липня до 31 грудня 2023 року, а перший обмін даними успішно завершився 30 вересня 2024 року.

Станом на січень 2024 року близько 110 юрисдикцій є учасниками міжнародного багатостороннього автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки, включно з усіма державами-членами Європейського Союзу. Впровадження CRS в законодавство України та здійснення успішного першого міжнародного автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки відбулось за сприяння Програми Європейського Союзу з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM).

Джерело: офіційний сайт Мінфіну

Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Штрафи у сфері публічних закупівель

Помилки у публічних закупівлях можуть коштувати надто дорого. З’ясуймо: хто, на кого та в яких розмірах складає штрафи в публічних закупівлях за статею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення
7205

Моніторинг публічних закупівель

Хто і за яких підстав проводить моніторинг публічних закупівель у 2024 році, які строки проведення моніторингу закупівлі — у консультації
5326

Оскарження рішень АМКУ

Замовник має виконати рішення АМКУ не пізніше 30 днів з дня його прийняття. Або ж може оскаржити таке рішення до суду. Як оскаржити рішення Антимонопольного комітету, якщо ви з ним не згодні та які докази підготувати - роз’яснюємо у статті
11188

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді