Невиправдана переплата комунальним підприємством «Київський метрополітен» за послугу транспортування вагонів, отриманих як дар від європейських партнерів, склала близько 160 млн грн – за реальної ринкової вартості такого перевезення у 30 млн грн

Межі відповідальності уповноваженої особи і керівника
Це встановили фахівці Державної аудиторської служби України під час проведення аудиту фінансової діяльності КП «Київський метрополітен».
З’ясувалося, що середньоринкова вартість транспортно-експедиторських послуг з організації міжнародного перевезення одного вагону метро з Варшави до Києва складає 0,5 млн грн. Натомість «Київський метрополітен» за кожен доставлений вагон заплатив 3,15 млн грн.
За транспортування усіх 60 вагонів, що прибули з Польщі, відповідно до даних бухгалтерського обліку, була здійснена повна оплата на загальну суму 189,34 млн грн. Тоді як – за результатами досліджень відкритих джерел інформації (зокрема веб-сайтів низки операторів ринку перевезень) – розрахункова вартість надання таких послуги могла становити лише близько 30 млн грн.
Тобто зі столичного бюджету було витрачено в 6,3 рази більше коштів, ніж вимагала ситуація.
За повідомленням ДАСУ, підприємство-переможець, яке доставило вагони в Київ, очевидно дебютувало в сфері транспортно-експедиторських послуг. З’ясувалося, що впродовж 2022-2023 років воно більше нікому з учасників ринку не надавало вказаних послуг. Перевезення вагонів з Польщі до Києва за договорами з «Київським метрополітеном» – його єдиний досвід в цьому напрямку.
Втім, провести зустрічну звірку аудиторам не вдалося – їх не допустили на підприємство. Через що Держаудитслужба скерувала до Національної поліції відповідний лист про сприяння.
Джерело: офіційний сайт ДАСУ
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті