Україна поступово переходить на стандарти ЄС для забезпечення українців якісними ліками й боротьби з фальсифікатом. Такі стандарти включають захист поставок лікарських засобів та дотримання уніфікованої системи кодування та ідентифікації
Нові пільги з оподаткування у закупівлях ліків та медвиробів
Уряд ухвалив рішення про створення і належне функціонування національної системи верифікації ліків з 2D-кодуванням. Воно зобов'язує виробників наносити засоби безпеки на упаковку лікарського засобу. Добровільно це можна буде робити з 1 січня 2026 року, обов’язково – з 1 січня 2028 року.
«Верифікація лікарських засобів з 2D-кодуванням стала основним рішенням для багатьох розвинених країн світу, щоби виявити фальсифіковані ліки, які вже наявні на ринку, та запобігти їхній появі у майбутньому. Ми прагнемо забезпечити українців якісними та доступними ліками – саме для цього активно працюємо над впровадженням системи верифікації лікарських засобів з 2D-кодуванням в Україні», – зазначила заступник Міністра охорони здоров’я з питань цифровізації Марія Карчевич.
Як це працюватиме
Виробники будуть зобов’язані маркувати упаковку ліків кодом з унікальним ідентифікатором. Перед наданням споживачу лікарські засоби перевірятимуть на автентичність – вона встановлюватиметься системою наскрізної перевірки із перевіркою на рівні дистриб’юторів.
У місцях відпуску лікарський засіб скануватимуть і перевірятимуть, чи відповідає інформація на унікальному верифікаторі тій, яка внесена виробником до централізованого сховища даних. Якщо дані збігатимуться, то код на упаковці деактивуватиметься і лікарський засіб видадуть пацієнту. Якщо інформація не збігатиметься — система видасть попередження і визначить це як надзвичайний випадок. Тоді такі ліки не видаватимуть споживачу, а їхньою перевіркою займуться компетентні органи.
Маркування продуктів, які надходять в обіг в Україні, за допомогою двовимірного штрих-коду, забезпечить дотримання прав пацієнтів на безпечні лікарські засоби в Україні та дієву протидію потраплянню фальсифікованих ліків на територію України.
Джерело: офіційний сайт МОЗ
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
