НАЗК провело дослідження ключових вимірів корупції у найважливіших сферах суспільного життя

Блок під заголовком новини 1 Підпишіться на Telegram-канал Держзакупівлі. Новини! Тримаємо руку на пульсі усіх змін без паніки та зайвої води

Згідно з дослідженням НАЗК, корупція залишається на другому місці серед найсерйозніших проблем України після збройної агресії рф.

НАЗК провело дослідження ключових вимірів корупції у найважливіших сферах суспільного життя

Повідомлення викривачів: хто і які порушення викриває

Це зазначають як представники бізнесу (73%), так і пересічні громадяни (72%). До ТОП-5 проблем також увійшла несправедливість у системі правосуддя. Цю проблему на четверте місце ставлять респонденти обох категорій – 56% підприємців та майже 60% громадян.

Для населення найпріоритетнішими сферами, які потребують очищення від корупції, є:

  • судова система (51%);
  • митниця (38%);
  • державна та комунальна медицина (30%).

Для підприємців:

  • митниця (58%);
  • публічні закупівлі робіт і послуг з будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг (33%);
  • судова система (у т.ч. виконання судових рішень) – 32%.

«Ефективна антикорупційна політика держави повинна покладатися на якісні дані про реальний стан з корупцією. Результати дослідження дають можливість виявити найпроблемніші корупціогенні сфери і ґрунтуються на оцінці корупційного досвіду населення і підприємців. Ці дані ми використаємо для вдосконалення ключових напрямів роботи НАЗК», - повідомив Голова НАЗК Віктор Павлущик. 

За його словами, виявлені в опитуванні тенденції і динаміку доцільніше порівнювати з довоєнним періодом, аніж з минулим роком, який став винятковим і нерепрезентативним через низку об’єктивних обставин. 

Йдеться про те, що у 2022 році питання безпеки та виживання країни були в абсолютному пріоритеті над іншими проблемами, зокрема й корупцією. Ділова активність в країні, щільність контактів з державними органами та їх контрольно-інспекційні функції були мінімальними, або взагалі зупинені на деякий час, що суттєво вплинуло на показники сприйняття та досвіду корупції

Інтегральні показники ефективності державної антикорупційної політики загалом свідчать про те, що:

  • частка населення, яка мала власний корупційний досвід, у 2023 році (19,5%) зменшилась у порівнянні з 2021 роком (26%), але несуттєво зросла порівняно з 2022 роком (17,7%);
  • щодо бізнесу цей показник фактично не змінився минулого року (22,2%) у порівнянні з 2021 роком (21,6%), однак значно погіршився, якщо порівнювати з 2022 роком, коли частка підприємців, які стикалися з корупційними практиками, становила 15,4%.  

Попри наявність низки негативних трендів, які виявило дослідження, варто зазначити, що близько 60% населення та підприємців негативно ставиться до корупційних проявів. Також в суспільстві сформувалась чітка позиція схвалення дій з викривання корупційних проявів. Відповідний показник за результатами опитування продовжив зростання – у 2023 році абсолютна більшість як населення (67%), так і бізнесу (90%) схвалювали діяльність викривачів корупції, що посилює потенціал країни для успішної протидії корупції в майбутньому.

«Якщо говорити про основні результати нашого дослідження, ми бачимо стійкий тренд зростання запиту суспільства на боротьбу з корупцією. Будівництво та земельні відносини залишаються найбільш корупціогенними сферами, тому в контексті процесів відбудови важливо акцентувати увагу на мінімізації корупційних практик у цих сферах. Судова система та митниця також залишаються проблемними з точки зору ураження корупцією як для населення, так і для бізнесу. Крім того, опитування засвідчило недостатній рівень обізнаності громадян про існуючі цифрові сервіси як альтернативи корупційним практикам, відтак маємо посилити інформаційно-просвітницьку роботу у цьому напрямі», - зазначив керівник Департаменту антикорупційної політики НАЗК Дмитро Калмиков.

Дані проведеного дослідження будуть презентовані суб’єктам, які на думку громадян є відповідальними за антикорупційну політику держави:

Отримані результати також будуть використані для розробки нової Антикорупційної стратегії. Опитування вперше профінансоване за рахунок коштів Державного бюджету України.

Джерело: офіційний сайт НАЗК

додаток

закупівля поточного ремонту

Статті за темою

Усі статті за темою

Реституція в Україні

Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
149

Антикорупційна декларація для уповноваженої особи замовника

Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
1151

Типова антикорупційна програма юридичної особи

Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
5282

Перевірка Держаудитслужби: підстави та повноваження

Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
23660

Порушення порядку визначення предмета закупівлі: яка відповідальність

Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
8326

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді