Повна перевірка декларації: як розраховується розмір недостовірних відомостей

Блок під заголовком новини 1 Підпишіться на Telegram-канал Держзакупівлі. Новини! Тримаємо руку на пульсі усіх змін без паніки та зайвої води

Національне агентство з питань запобігання корупції здійснює перевірки декларацій за новим ризик-орієнтованим підходом, який дозволить підвищити ефективність проведених повних перевірок декларацій силами уповноважених осіб НАЗК.

Повна перевірка декларації: як розраховується розмір недостовірних відомостей

Оборонні закупівлі: очікувана вартість та вимоги до предмета закупівлі

Порядком проведення повної перевірки декларації розмежовано поняття недостовірних та неточних відомостей залежно від розміру виявлених розбіжностей у декларації.

Які саме відомості є недостовірними

Недостовірні відомості - це відомості у декларації, які:

  • відрізняються від достовірних на суму, що перевищує 100 прожиткових мінімумів (далі - ПМ, для декларацій, поданих у 2023 році, це не більше 268,4 тис. грн, у 2024 році - 302,8 тис. грн);
  • та/або відомості, які не дають змоги ідентифікувати члена сім’ї суб’єкта декларування чи об’єкт декларування.

Розмір недостовірних відомостей у декларації вираховується у 3 кроки:

  1. По кожному об’єкту, зазначеному у декларації, у разі встановлення  розбіжності (невідповідності) у грошовому вираженні, вираховується різниця між даними, вказаними у декларації, та достовірними відомостями; якщо об’єкт не вказаний у декларації або зазначено об’єкт, наявність якого не підтверджено під час перевірки (наприклад, готівка, криптовалюта тощо), - вартість/розмір такого активу рахується як розбіжність (невідповідність) у повному обсязі.
  2. По кожному розділу декларації (наприклад, розділу 3 “Об’єкти нерухомості”) вираховується загальна сума всіх встановлених у розділі розбіжностей (невідповідностей) між даними, вказаними у декларації, та достовірними відомостями, які мають грошове  вираження. 
  3. По всій декларації додаються всі суми виявлених у розділах декларації розбіжностей (невідповідностей) та зазначаються у висновку Довідки за результатами проведеної повної перевірки однією загальною сумою як результат проведеної повної перевірки в частині з’ясування достовірності задекларованих відомостей. 

Висновок про те, що встановлені розбіжності (невідповідності) у декларації є неточними чи недостовірними відомостями, залежить саме від загальної суми виявлених розбіжностей (невідповідностей) даних у всіх розділах декларації. Відповідно, якщо така сума  дорівнює або перевищує  100 ПМ, встановлених на дату подачі декларації, зазначені у декларації відомості містять ознаки недостовірних, якщо ж менше 100 ПМ - неточних. 

Крім того, якщо відображені у декларації відомості про об’єкт декларування або члена сім’ї суб’єкта декларування не дають змоги його ідентифікувати, такі відомості теж вважаються недостовірними. НАЗК звертає увагу, що зазначення у декларації недостовірних відомостей  тягне за собою дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

Зокрема, за декларування недостовірних відомостей:

  • без грошового вираження - декларант нестиме  дисциплінарну відповідальність;
  • на загальну суму від 100 ПМ до 500 ПМ - адміністративну відповідальність за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП;
  • на загальну суму більше 500 ПМ - кримінальну відповідальність за ст. 366-2 КК України.

Водночас  за декларування неточних відомостей до декларанта може бути застостосовано дисциплінарну відповідальність як за порушення вимог фінансового контролю.

Зміни у Порядку проведення повної перевірки декларації на які також варто звернути увагу:

  1. НАЗК наступного дня після початку перевірки повідомляє декларанта в його особистому кабінеті у Реєстрі декларацій про відбір декларації на перевірку та про її початок.
  2. На запит НАЗК декларант зобов’язаний надати копії документів, що підтверджують достовірність зазначених у декларації відомостей, у тому числі щодо активів, розміщених за кордоном, а також інших активів, відомості про які відсутні у НАЗК. Надавати пояснення, як і раніше, залишається правом декларанта.
  3. На наявність ознак конфлікту інтересів перевірятиметься дотримання декларантом обмежень щодо одержання подарунків та щодо сумісництва (ст.ст. 23, 25 Закону України «Про запобігання корупції»).
  4. Строк складення довідки може бути зупинений на 14 днів (хвороба чи відрядження уповноваженої особи).

Джерело: офіційний сайт НАЗК

додаток

закупівля поточного ремонту

Статті за темою

Усі статті за темою

Реституція в Україні

Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
52

Антикорупційна декларація для уповноваженої особи замовника

Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
1134

Типова антикорупційна програма юридичної особи

Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
5235

Перевірка Держаудитслужби: підстави та повноваження

Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
23358

Порушення порядку визначення предмета закупівлі: яка відповідальність

Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
8279

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді