Повна перевірка декларації: як розраховується розмір недостовірних відомостей

Національне агентство з питань запобігання корупції здійснює перевірки декларацій за новим ризик-орієнтованим підходом, який дозволить підвищити ефективність проведених повних перевірок декларацій силами уповноважених осіб НАЗК.

Повна перевірка декларації: як розраховується розмір недостовірних відомостей

Вебінар. Звітуємо про виконання договорів , укладених в 2024 році

Порядком проведення повної перевірки декларації розмежовано поняття недостовірних та неточних відомостей залежно від розміру виявлених розбіжностей у декларації.

Які саме відомості є недостовірними

Недостовірні відомості - це відомості у декларації, які:

  • відрізняються від достовірних на суму, що перевищує 100 прожиткових мінімумів (далі - ПМ, для декларацій, поданих у 2023 році, це не більше 268,4 тис. грн, у 2024 році - 302,8 тис. грн);
  • та/або відомості, які не дають змоги ідентифікувати члена сім’ї суб’єкта декларування чи об’єкт декларування.

Розмір недостовірних відомостей у декларації вираховується у 3 кроки:

  1. По кожному об’єкту, зазначеному у декларації, у разі встановлення  розбіжності (невідповідності) у грошовому вираженні, вираховується різниця між даними, вказаними у декларації, та достовірними відомостями; якщо об’єкт не вказаний у декларації або зазначено об’єкт, наявність якого не підтверджено під час перевірки (наприклад, готівка, криптовалюта тощо), - вартість/розмір такого активу рахується як розбіжність (невідповідність) у повному обсязі.
  2. По кожному розділу декларації (наприклад, розділу 3 “Об’єкти нерухомості”) вираховується загальна сума всіх встановлених у розділі розбіжностей (невідповідностей) між даними, вказаними у декларації, та достовірними відомостями, які мають грошове  вираження. 
  3. По всій декларації додаються всі суми виявлених у розділах декларації розбіжностей (невідповідностей) та зазначаються у висновку Довідки за результатами проведеної повної перевірки однією загальною сумою як результат проведеної повної перевірки в частині з’ясування достовірності задекларованих відомостей. 

Висновок про те, що встановлені розбіжності (невідповідності) у декларації є неточними чи недостовірними відомостями, залежить саме від загальної суми виявлених розбіжностей (невідповідностей) даних у всіх розділах декларації. Відповідно, якщо така сума  дорівнює або перевищує  100 ПМ, встановлених на дату подачі декларації, зазначені у декларації відомості містять ознаки недостовірних, якщо ж менше 100 ПМ - неточних. 

Крім того, якщо відображені у декларації відомості про об’єкт декларування або члена сім’ї суб’єкта декларування не дають змоги його ідентифікувати, такі відомості теж вважаються недостовірними. НАЗК звертає увагу, що зазначення у декларації недостовірних відомостей  тягне за собою дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

Зокрема, за декларування недостовірних відомостей:

  • без грошового вираження - декларант нестиме  дисциплінарну відповідальність;
  • на загальну суму від 100 ПМ до 500 ПМ - адміністративну відповідальність за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП;
  • на загальну суму більше 500 ПМ - кримінальну відповідальність за ст. 366-2 КК України.

Водночас  за декларування неточних відомостей до декларанта може бути застостосовано дисциплінарну відповідальність як за порушення вимог фінансового контролю.

Зміни у Порядку проведення повної перевірки декларації на які також варто звернути увагу:

  1. НАЗК наступного дня після початку перевірки повідомляє декларанта в його особистому кабінеті у Реєстрі декларацій про відбір декларації на перевірку та про її початок.
  2. На запит НАЗК декларант зобов’язаний надати копії документів, що підтверджують достовірність зазначених у декларації відомостей, у тому числі щодо активів, розміщених за кордоном, а також інших активів, відомості про які відсутні у НАЗК. Надавати пояснення, як і раніше, залишається правом декларанта.
  3. На наявність ознак конфлікту інтересів перевірятиметься дотримання декларантом обмежень щодо одержання подарунків та щодо сумісництва (ст.ст. 23, 25 Закону України «Про запобігання корупції»).
  4. Строк складення довідки може бути зупинений на 14 днів (хвороба чи відрядження уповноваженої особи).

Джерело: офіційний сайт НАЗК

обгрунтування закупівлі

Статті за темою

Усі статті за темою

Держаудитслужба: повноваження та перевірки

Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
15937

Відповідальність у сфері закупівель: судова практика

Кількість порушень у сфері публічних закупівель зростає з кожним роком. Учасники закупівельного процесу несуть як кримінальну так і адміністративну відповідальність. Кого і за що нині можуть притягти до відповідальності — детально у статті
44338

Штрафи у сфері публічних закупівель

Помилки у публічних закупівлях можуть коштувати надто дорого. З’ясуймо: хто, на кого та в яких розмірах складає штрафи в публічних закупівлях за статею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення
7805

Моніторинг публічних закупівель

Хто і за яких підстав проводить моніторинг публічних закупівель у 2024 році, які строки проведення моніторингу закупівлі — у консультації
5764

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді