У період дії воєнного стану замовники стали більш відповідально підходити до усунення суттєвих порушень у сфері публічних закупівель - ДАСУ.
Моніторинг закупівель 2024
«Значно більше замовників за результатами моніторингу стали усувати виявлені суттєві порушення законодавства. Цього року ми досягли найвищих показників за останні 3 роки. Наприклад, якщо у 2021 році замовниками було усунуто лише 14% виявлених суттєвих порушень, то в 2023 році цей показник виріс до 35%. Зараз я говорю саме про суттєві порушення, які вплинули на результати торгів. Ці цифри свідчать про зростання рівня відповідальності у замовників та їхній більш ретельний підхід до витрачання публічних фінансів», - розповіла голова Держаудитслужби Алла Басалаєва.
Йдеться про суттєві порушення, які стосуються:
- термінів оприлюднення тендерної документації;
- укладання договорів з порушенням вимог тендерної документації;
- безпідставного відхилення або прийняття тендерної пропозиції до участі у процедурі закупівель.
Аналізуючи порушення, які виявляють аудитори ДАСУ у процесі моніторингу, голова Держаудитслужби навела кілька прикладів, коли деякі з замовників використовують свої можливості в інтересах певного учасника.
«Наприклад, застосування 24 годин до виправлення невідповідностей і відхилення/невідхилення пропозицій, порушення законодавства під час укладання договорів про закупівлю та внесення до них змін. Не менш проблемним є застосування прямих договорів замість відкритих торгів», - резюмувала Алла Басалаєва.
Водночас вона наголосила, що попри певні недоліки у процесі проведення публічних закупівель, сфера загалом швидко адаптувалася до вимог та специфіки проведення публічних закупівель у період дії воєнного стану в Україні.
Джерело: офіційний сайт ДАСУ
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
