НАЗК: підхід до відбору та перевірок декларацій змінено

Національне агентство з питань запобігання корупції впроваджує кардинально новий підхід до відбору декларацій для перевірки та самих перевірок.

НАЗК: підхід до відбору та перевірок декларацій змінено

Відповідальність за неналежне зберігання закупівельних документів

Ухвалений Верховною Радою України Закон № 3384-ІХ відновив обов'язкове декларування і повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) їх перевіряти. Терміни подання декларацій за три роки (2021-2023) наклалися в часі так, що до кінця  першого кварталу 2024 року до Реєстру декларацій буде подано близько 2,5 млн декларацій.

Задача НАЗК - сконцентрувати увагу на деклараціях, які містять ознаки:

  • незаконного збагачення;
  • необґрунтованих активів;
  • недекларування активів тощо.

Саме тому НАЗК розробило кардинально новий підхід до відбору декларацій для перевірки та самих перевірок, який:

  • дозволить перевірити максимальну кількість поданих декларацій;
  • оптимізувати процес проведення перевірок;
  • підвищити ефективність проведених повних перевірок декларацій.

Планується  перевірити до 30% всіх поданих декларацій автоматизовано програмними засобами Реєстру декларацій. А для проведення повних перевірок силами уповноважених осіб НАЗК у першу чергу відібрати декларації, які містять ознаки незаконного збагачення чи необгрунтованості активів.

Як це працюватиме

Новий підхід ґрунтується на оцінці ризиків, яка здійснюється шляхом:

  • аналізу даних декларації та ідентифікації в ній ризиків (невідповідностей даних декларації даним реєстрів, банків даних, спрацювання певних формул, наприклад, на наявність ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів) за допомогою логічного та арифметичного контролю;
  • визначення вагового коефіцієнту кожного з виявлених у декларації ризиків (невідповідностей);
  • розрахунку показника рейтингу ризику декларації (визначається як сума коефіцієнтів всіх ідентифікованих ризиків (невідповідностей));
  • ранжування всіх декларацій за значенням показника рейтингу ризику (від більшого до меншого).

Надалі, залежно від показника рейтингу ризику декларації, буде обрано спосіб її перевірки - автоматизовано чи уповноваженою особою НАЗК.

Автоматизована перевірка:

  • здійснюватиметься щодо тих декларацій, які мають найменший показник рейтингу ризику та можуть бути перевірені автоматизовано. При цьому не матиме значення посада декларанта;
  • за результатами такої перевірки декларанти отримають в особистому кабінеті Реєстру декларацій довідку, в якій будуть зазначені виявлені невідповідності між даними, вказаними у декларації, та даними реєстрів, банків даних, до яких НАЗК має автоматизований доступ;
  • отримання такої довідки не дає права на подачу виправленої декларації, вона може бути використана для коректного заповнення декларації наступного періоду або виправлення даних в реєстрах (якщо вони виявились не актуальними).

Для проведення автоматизованої перевірки декларації НАЗК отримує інформацію з наступних реєстрів та банків даних:

  • Єдиний державний демографічний реєстр;
  • Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (стосовно відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно, що виникли після 1 січня 2013 року);
  • Державний земельний кадастр;
  • Єдиний державний реєстр транспортних засобів;
  • Державний судновий реєстр України і Суднова книга України;
  • Державний реєстр цивільних повітряних суден України;
  • Державний реєстр обтяжень рухомого майна;
  • загальнодоступна інформаційна база даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів;
  • Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;
  • Державний реєстр фізичних осіб - платників податків;
  • реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування;
  • Спадковий реєстр.

Працівники НАЗК здійснюватимуть повну перевірку відібраних декларацій з найвищим показником рейтингу ризику, а також за повідомленнями від фізичних та юридичних осіб, правоохоронних органів, журналістів-розслідувачів, в яких буде вказана  інформація про можливе недекларування активів. Повна перевірка в цьому разі буде здійснюватись незалежно від проходження автоматизованої перевірки  декларації до цього. 

Ризик-орієнтований підхід дозволить зосередити увагу НАЗК на перевірці декларацій з найвищим показником рейтингу ризику і підвищити ефективність заходів фінансового контролю, а механізм автоматизованої перевірки - значно збільшити кількість перевірених декларацій в цілому. Такий підхід також дозволить  ідентифікувати галузі економіки та органи влади, в яких працюють декларанти, що мають декларації з найбільшим/найменшим рейтингом ризику.

Джерело: офіційний сайт НАЗК

обгрунтування закупівлі

Статті за темою

Усі статті за темою

Держаудитслужба: повноваження та перевірки

Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
15874

Відповідальність у сфері закупівель: судова практика

Кількість порушень у сфері публічних закупівель зростає з кожним роком. Учасники закупівельного процесу несуть як кримінальну так і адміністративну відповідальність. Кого і за що нині можуть притягти до відповідальності — детально у статті
44231

Штрафи у сфері публічних закупівель

Помилки у публічних закупівлях можуть коштувати надто дорого. З’ясуймо: хто, на кого та в яких розмірах складає штрафи в публічних закупівлях за статею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення
7752

Моніторинг публічних закупівель

Хто і за яких підстав проводить моніторинг публічних закупівель у 2024 році, які строки проведення моніторингу закупівлі — у консультації
5736

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді