АМКУ встановлено, що «Львівтеплоенерго» та «Київтеплоенерго» у різні періоди (починаючи з 2018-го) припускалися ідентичних порушень: зобов’язували споживачів отримувати технічні умови та технічні рішення для встановлення лічильників – вузлів обліку теплової енергії.
Договір постачання природного газу: види й особливості
Тимчасові адміністративні колегії АМКУ, які окремо розглядали справи по «Львівтеплоенерго» та «Київтеплоенерго», на своїх засіданнях дійшли однакових висновків - встановили і довели факти порушень та оштрафували підприємства:
- Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» - на загальну суму 550 000 гривень за вчинення двох порушень законодавства про захист економічної конкуренції (500 000 та 50 000 гривень відповідно), передбачених ч. 1 ст. 13 та п. 2 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку послуг з постачання теплової енергії, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку;
- Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» - на загальну суму 502 000 гривень за вчинення двох порушень законодавства про захист економічної конкуренції (181 000 та 321 000 гривень відповідно), передбачених ч. 1 ст. 13 та п. 2 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку послуг з централізованого опалення, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Під час визначення розмірів штрафів АМКУ було враховано, що підприємства є об'єктами критичної інфраструктури. Крім того, суми штрафів є співрозмірними із вигодами, які вони отримали. Втім, суб’єкти природних монополій у своїх діях мають керуватися чинним законодавством та дбати про дотримання інтересів споживачів – ця позиція Антимонопольний комітет України була і залишається незмінною.
Джерело: Facebook сторінка Павла Кириленка, офіційний сайт АМКУ
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
