БЕБ повідомило про підозру службовій особі медзакладу, яка провела закупівлю апаратів штучної вентиляції легень (ШВЛ) за завищеною ціною. Сума збитків завданих бюджету - 1,5 млн грн.
Проаналізуємо, що змінилося у відповідальності УО із 14 червня 2025 року. Розберемо, за які порушення УО можуть притягнути до дисциплінарної, адміністративної, цивільної та кримінальної відповідальності
Розслідування було розпочато на підставі аналітичного продукту, складеного фахівцями Бюро. Згодом детективи встановили, що впродовж серпня-вересня 2022 року посадова особа однієї із міських лікарень Київщини організувала закупівлю медобладнання для анестезії та реанімації. Для цих відділень придбали 6 апаратів ШВЛ за цінами завищеними у декілька разів. Загальна сума закупівлі склала 6,6 млн гривень.
За підрахунками аналітиків, сума завданих збитків склала майже 1,5 млн гривень, що також підтверджується відповідними висновками експертів. Наразі працівнику медзакладу повідомлено про підозру. Йому загрожує позбавлення волі до п’яти років.
Досудове розслідування триває. Оперативний супровід здійснюють співробітники ГУ СБУ у місті Києві та Київській області. Процесуальне керівництво — прокурори Київської обласної прокуратури.
Джерело: офіційний сайт БЕБ
В Україні список міжнародних спонсорів війни, який вів НАЗК, передали до Державного реєстру санкцій РНБО. Тепер офіційні дані про компанії, що підтримують агресора, доступні в єдиній державній системі онлайн
Завдяки сервісу «Перевірка контрагента» ви зможете впевненіше проводити закупівлі та укладати договори, адже безплатно отримаєте в сервісі повне досьє, актуальне на момент запиту
Хто і за яких підстав проводить моніторинг публічних закупівель у 2025 році, які строки проведення моніторингу закупівлі, особливості під час воєнного стану — у консультації
Кількість порушень у сфері публічних закупівель зростає з кожним роком. Учасники закупівельного процесу несуть як кримінальну так і адміністративну відповідальність. Кого і за що нині можуть притягти до відповідальності — детально у статті
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
