До Єдиного порталу повідомлень викривачів (далі – Портал) підключено Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) як один з ключових органів з протидії корупції. Відтепер його працівники зможуть повідомляти на цьому спеціальному ресурсі про ті факти корупції, які їм вдалося зафіксувати.
НАЗК вітає НАБУ, яке оперативно приєдналося до каналу повідомлень та закликає інші спеціально уповноважені суб’єкти у сфері запобігання корупції підключатись до Порталу.
Національне агентство зі своєї сторони готове надати усім організаціям консультативну та практичну допомогу в підключенні до Порталу та по роботі з ним. Адже цей спеціальний ресурс є одним з інструментів реалізації антикорупційної політики, створення якого передбачено Законом України «Про запобігання корупції» та Державною антикорупційною програмою на 2023-2025 роки (ДАП). Тому введення його в промислову експлуатацію є одним з пріоритетів НАЗК.
Загалом до уніфікованого інструменту, який в майбутньому має стати ефективним засобом викорінення корупції, впродовж 180 робочих днів буде підключено понад 92 тисячі організацій:
- на першому етапі впродовж 30 робочих днів до Порталу передбачено підключення спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції (НАЗК, НАБУ, Офіс Генпрокурора, Національна поліція) та ДБР;
- протягом 60 днів – міністерства, центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом, обласні державні (військові) адміністрації;
- протягом 90 робочих днів з дати запуску Порталу до нього будуть підключені Апарат ВРУ, Секретаріат Кабінету Міністрів, Офіс Президента, апарати (секретаріати) РНБО, ЦВК, Рахункової палати, КСУ, державні компанії тощо. Далі – обласні, міські, сільські та селищні ради.
НАЗК нагадує, 6 вересня 2023 року запущено Єдиний портал повідомлень викривачів, на якому громадяни можуть повідомляти про факти корупції, свідками яких вони стали. Спеціальний ресурс забезпечує анонімне надсилання повідомлень працівниками організацій про корупцію в їхніх структурах – інформація викривачів оперативно надсилається її керівникам або уповноваженим підрозділам (особам) з питань запобігання та виявлення корупції, а також до спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції.
Джерело: офіційний сайт НАЗК
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
