НАЗК оновило дані лічильника подання декларацій: за минулий тиждень 935 публічних службовців подали декларації за 2021 рік, 1 785 осіб – за 2022 рік.
Всього станом на 21 серпня декларації за 2021 рік подали вже 397,3 тис. посадовців.
Серед них:
- 45 народних депутатів (без змін за тиждень);
- п’ять міністрів (без змін);
- три заступники керівника Офісу Президента (без змін);
- 35 215 посадовців категорій «А» та «Б» (держслужбовці, які обіймають керівні посади, + 107 за тиждень);
- 2 531 суддя (+ 17 за тиждень);
- 9 908 прокурорів, слідчих, дізнавачів (+ 36 за тиждень);
- 7 голів ОДА та ОВА (без змін).
Ці дані також опубліковано вгорі стартової сторінки вебсайту НАЗК – «Прогрес подання щорічних декларацій за 2021 рік». За 2022 рік подали декларації 273,1 тис. осіб. Зокрема, 30 народних депутатів (+1 за тиждень), чотири члени Уряду (+2 за тиждень), три голови ОДА/ОВА (без змін).
НАЗК очікує на якнайшвидше ухвалення законопроєкту № 9534, який передбачає відновлення обов’язкового декларування, в цілому. Водночас, НАЗК вважає, що законопроєкт потребує доопрацювання та виключення деяких положень.
Для правильного заповнення декларації Агентство радить ознайомитися з роз’ясненнями у Базі знань НАЗК. Також роз’яснювальні матеріали шукайте за хештегом #декларуйся на Telegram-каналі НАЗК та сторінці НАЗК у Facebook.
Джерело: офіційний сайт НАЗК
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
Завадити успішному проведенню закупівель може конфлікт інтересів. Необхідно перевірити вірогідність його наявності перед початком закупівель. Для цього з’ясуємо, що це, які є види конфліктів, відповідальність при їх наявності, та як їм запобігти, у цій статті
