На сьогодні функціонування системи спостережень за станом довкілля регламентується застарілими документами 20-річної давності. А більшість обладнання, яке, приміром, використовує Укргідрометцентр, придбане ще в 80-90-ті роки.
Робота на такому обладнанні не дозволяє порівнювати дані моніторингу української системи з даними інших країн. Деякі показники узагалі неможливо вимірювати в зв’язку з виходом обладнання з ладу або його відсутністю.
Така система моніторингу забезпечує лише констатацію факту перевищення показника забруднення без аналізу причин та наслідків. Така система не може бути основою для прийняття ефективних управлінських рішень.
«Україні сьогодні надважливо розвивати дієву систему моніторингу стану довкілля. Адже вона дозволить зафіксувати реальні обсяги завданої шкоди довкіллю та вжити найефективніших заходів, щоб уникнути подальшого погіршення ситуації та щоби відновити екосистеми до безпечного стану – і для людини, і для природи», - прокоментував Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець.
За словами Руслана Стрільця, законопроєкт є одним зі значимих документів для досягнення європейських стандартів життя. Цей законопроєкт наскрізно пронизує 18 законодавчих актів України принципами моніторингу довкілля, задає певну рамку. Його подальше прийняття в другому читанні розпочне важливу реформу у сфері моніторингу усіх компонентів довкілля: води, повітря, ґрунтів, лісів, рослин, тварин, поводження з відходами та геологічних процесів тощо.
Сучасні проблеми моніторингу, які вирішить законопроєкт:
- дані екологічного моніторингу довкілля не використовуються під час підготовки законодавчих і правових актів, програм;
- інформація про різні компоненти довкілля збирається за окремими, не узгодженими між собою програмами моніторингу. Це унеможливлює їх порівняння та формування цілісного аналізу стану довкілля в країні;
- обладнання державної системи екологічного моніторингу не забезпечує вимірювання усього спектру показників, не передбачає автоматизованого збору, аналізу і зберігання інформації та оперативного надання її основним споживачам. Приміром, деякі показники забруднюючих речовин в Україні узагалі не вимірюються;
- розміщення та кількість постів спостережень не відповідає реальному розміщенню місць проживання населення та промислових підприємств. Приміром, кількість стаціонарних постів моніторингу якості повітря розраховувалася ще за часів СРСР;
- законодавство України у сфері моніторингу довкілля застаріле та має низький рівень адаптації до вимог Директив ЄС;
- усі дані моніторингу довкілля з різних джерел не зібрані на одному ресурсі.
Нова система спостережень відповідатиме міжнародним стандартам екологічного управління, в тому числі вимогам і директивам Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом. Система моніторингу України буде сумісною з аналогічними системами інших країн та буде інтегрована до європейської системи моніторингу всіх компонентів довкілля Європейської агенції довкілля.
Як це допоможе українцям:
- уся актуальна та достовірна екологічна інформація 24/7 буде доступна на єдиній екологічній платформі «Екосистема»;
- не потрібно буде довго серфіти по різних сайтах, щоб дізнатися про стан повітря, води, лісу, радіації у твоєму районі, населеному пункті чи у цілому по Україні;
- дані про стан довкілля в Україні стануть доступними на ресурсах країн ЄС. Українська система моніторингу буде інтегрована з SEIS – мережею екологічних даних, що адмініструється Європейською Екологічною Агенцією.
Джерело: офіційний сайт Міндовкілля