На електроприладах має бути повна інформація: кого оштрафують

Блок під заголовком новини 1 Підпишіться на Telegram-канал Держзакупівлі. Новини! Тримаємо руку на пульсі усіх змін без паніки та зайвої води

Побутова техніка повинна мати повну інформацію про особливості її використання, інакше – стане приводом для штрафу.

Держпродспоживслужба застосувала до підприємця обмежувальні заходи та штрафні санкції за те, що на електроприладах, які він продавав:

  • не було інформації про імпортера;
  • була неповна інформація про правила безпечного користування приладом.

Підприємець оскаржив до суду це рішення.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог, адже відсутність повної інформації, яка вимагається технічними регламентами і держстандартами, щодо продукції є, за визначених обставин справи та з урахуванням оцінки ризику, підставою вважати, що така продукція становить високий рівень небезпеки для споживачів.

Натомість суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки за результатами експертизи встановлено лише незначну невідповідність відібраної продукції нормам ДСТУ в частині відсутності положень про використання продукції дітьми до 8 років та особами з обмеженими можливостями, про попередження про можливі травми від неправильного використання та інформації щодо типу кріплення та заміни шнура, то така продукція не може вважатися небезпечною. Тож, Держпродспоживслужба неправомірно застосувала обмежувальні заходи.

Верховний Суд України (ВС):

  • задовольнив касаційну скаргу Держпродспоживслужби;
  • скасував рішення суду апеляційної інстанції;
  • залишив у силі рішення суду першої інстанції.

ВС дійшов висновку, що нехарчова продукція вважається безпечною, якщо вона не становить жодного ризику чи становить лише мінімальні ризики, зумовлені використанням такої продукції. Зокрема, за відповідності такої продукції нацстандартам, технічним регламентам, очікуваннями споживачів щодо безпечності продукції за звичайних умов її використання.

Отже, не може вважатися безпечною побутова техніка, інша нехарчова продукція, щодо якої відсутня повна та вичерпна:

  • інформація щодо безпечності її використання;
  • застереження щодо споживання чи використання продукції певними категоріями населення (дітьми, вагітними жінками, людьми похилого віку тощо);
  • інформація про інші важливі попередження щодо способу та особливостей її використання.

Водночас держстандартом і техрегламентами чітко визначено вимоги до обсягу й повноти інформації, яка має міститися, зокрема, в інструкції з експлуатації обладнання. Відсутність такої інформації є підставою вважати, що відповідна продукція не відповідає держстандартам і техрегламентам.

Крім того, як встановили суди попередніх інстанцій, рішення про вжиття обмежувальних заходів не були виконані у визначений термін. Зокрема, співпрацею із суб’єктами господарювання в ланцюгу постачання відповідно до вимог статті 30 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Суб’єктами господарювання в ланцюгу постачання є не лише особа, у якої придбали продукцію, а й виробник продукції, імпортер. Щоб усунути формальну невідповідність, суб’єкт господарювання має право звернутися до будь-якого суб’єкта господарювання в ланцюгу постачання, зокрема до виробника цієї продукції, а також вжити всіх можливих заходів для повідомлення постачальника про виявлену невідповідність встановленим вимогам.

Суд зауважив, що розповсюджувач перед наданням продукції на ринку забезпечує перевірку на відповідність продукції встановленим вимогам. Однак підприємець цього не зробив і надав продукцію, яка не відповідає встановленим вимогам, на ринок.

Джерело: офіційний сайт Верховного суду

 

додаток

закупівля поточного ремонту

Статті за темою

Усі статті за темою

Реституція в Україні

Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
140

Антикорупційна декларація для уповноваженої особи замовника

Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
1147

Типова антикорупційна програма юридичної особи

Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
5267

Перевірка Держаудитслужби: підстави та повноваження

Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
23568

Порушення порядку визначення предмета закупівлі: яка відповідальність

Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
8313

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді