Держпродспоживслужба застосувала до підприємця обмежувальні заходи та штрафні санкції за те, що на електроприладах, які він продавав:
- не було інформації про імпортера;
- була неповна інформація про правила безпечного користування приладом.
Підприємець оскаржив до суду це рішення.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог, адже відсутність повної інформації, яка вимагається технічними регламентами і держстандартами, щодо продукції є, за визначених обставин справи та з урахуванням оцінки ризику, підставою вважати, що така продукція становить високий рівень небезпеки для споживачів.
Натомість суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки за результатами експертизи встановлено лише незначну невідповідність відібраної продукції нормам ДСТУ в частині відсутності положень про використання продукції дітьми до 8 років та особами з обмеженими можливостями, про попередження про можливі травми від неправильного використання та інформації щодо типу кріплення та заміни шнура, то така продукція не може вважатися небезпечною. Тож, Держпродспоживслужба неправомірно застосувала обмежувальні заходи.
Верховний Суд України (ВС):
- задовольнив касаційну скаргу Держпродспоживслужби;
- скасував рішення суду апеляційної інстанції;
- залишив у силі рішення суду першої інстанції.
ВС дійшов висновку, що нехарчова продукція вважається безпечною, якщо вона не становить жодного ризику чи становить лише мінімальні ризики, зумовлені використанням такої продукції. Зокрема, за відповідності такої продукції нацстандартам, технічним регламентам, очікуваннями споживачів щодо безпечності продукції за звичайних умов її використання.
Отже, не може вважатися безпечною побутова техніка, інша нехарчова продукція, щодо якої відсутня повна та вичерпна:
- інформація щодо безпечності її використання;
- застереження щодо споживання чи використання продукції певними категоріями населення (дітьми, вагітними жінками, людьми похилого віку тощо);
- інформація про інші важливі попередження щодо способу та особливостей її використання.
Водночас держстандартом і техрегламентами чітко визначено вимоги до обсягу й повноти інформації, яка має міститися, зокрема, в інструкції з експлуатації обладнання. Відсутність такої інформації є підставою вважати, що відповідна продукція не відповідає держстандартам і техрегламентам.
Крім того, як встановили суди попередніх інстанцій, рішення про вжиття обмежувальних заходів не були виконані у визначений термін. Зокрема, співпрацею із суб’єктами господарювання в ланцюгу постачання відповідно до вимог статті 30 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
Суб’єктами господарювання в ланцюгу постачання є не лише особа, у якої придбали продукцію, а й виробник продукції, імпортер. Щоб усунути формальну невідповідність, суб’єкт господарювання має право звернутися до будь-якого суб’єкта господарювання в ланцюгу постачання, зокрема до виробника цієї продукції, а також вжити всіх можливих заходів для повідомлення постачальника про виявлену невідповідність встановленим вимогам.
Суд зауважив, що розповсюджувач перед наданням продукції на ринку забезпечує перевірку на відповідність продукції встановленим вимогам. Однак підприємець цього не зробив і надав продукцію, яка не відповідає встановленим вимогам, на ринок.
Джерело: офіційний сайт Верховного суду
