Постановою № 407 від 03.03.2021 Кабмін вніс зміни у положення щодо оприлюднення відкритих даних.
Строки оприлюднення інформації про закупівлю за новим Законом
Постанова оновлює:
- Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних;
- Перелік наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних.
Мінцифрі протягом трьох місяців необхідно буде надати КМУ пропозиції щодо:
- вимог до оприлюднення наборів даних з розділів «Усі розпорядники інформації (відповідно до компетенції)» та «Органи місцевого самоврядування» переліку наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних;
- переліку наборів даних, які становлять високу цінність.
Відповідно до нової Постанови, розпорядники інформації принаймні раз на рік мають проводити інформаційний аудит, тобто аналізуватимуть наявність, стан, формат, процеси управління та використання усієї інформації, яка перебуває у їхньому володінні. Результати такого аудиту також необхідно оприлюднювати.
Джерело: постанова КМУ «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835 і від 30 листопада 2016 р. № 867» від 03.03.2021 № 407
Правила розміщення інформації про публічні закупівлі змінилися. Ми пояснили їх разом з аналізом законодавчих вимог. Тож наші поради допоможуть не тільки зрозуміти природу змін, а й діяти правильно
УВАГА!
Бути у курсі подій та законодавчих оновлень стало ще легше! Підписуйтесь на наш FB та читайте важливі новини від порталу «Держзакупівлі» першими.
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Кількість порушень у сфері публічних закупівель зростає з кожним роком. Учасники закупівельного процесу несуть як кримінальну так і адміністративну відповідальність. Кого і за що нині можуть притягти до відповідальності — детально у статті
Хто і за яких підстав проводить моніторинг публічних закупівель у 2024 році, які строки проведення моніторингу закупівлі — у консультації
Після проведення моніторингу закупівель орган Держаудитслужби (далі — орган ДАС) склав висновок про порушення замовником законодавства, а він з цим не згоден? Тоді замовник має право оскаржити таке рішення. Як та у який строк це можна зробити? На що звернути увагу при підготовці доказової бази?
Хто і за яких підстав проводить моніторинг публічних закупівель у 2023 році? Аналіз вимог аудиторів допоможе не допускати порушень, коли складаєте тендерну документацію. А розуміння позиції аудиторів, які проводять моніторинг закупівель, знадобиться, коли виправлятимете помилки на етапі проведення моніторингу та захищатиметеся під час оскарження вимоги Державної аудиторської служби
