Незалежно від того, чи перебуває скаржник або замовник на тимчасово окупованій території, в зоні бойових дій, орган оскарження розглядає скарги на публічні закупівлі за однаковою процедурою. На цьому наголошує державна уповноважена АМКУ Ольга Нечитайло.
Як пояснює Ольга Нечитайло, орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на підставі:
- інформації, розміщеної в ЕСЗ на момент подання скарги;
- інформації, одержаної за скаргою.
Тож якщо скаржник чи замовник вчасно подали таку інформацію, їм не обов’язково бути присутніми в АМКУ під час розгляду скарги.
«З практики зауважу, що наявної в Prozorro на момент подання скарги інформації достатньо для прийняття рішення. Позиція скаржника зрозуміла безпосередньо зі скарги, а також із документів, які він подав у процесі участі в процедурі закупівлі. Щодо позиції замовника — вона випливає з тендерної документації, протокольних рішень та інших документів, опублікованих в електронній системі закупівель», — зазначає державна уповноважена.
Джерело: сайт АМКУ
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
