Заступник Голови НАЗК Сергій Гупяк представив український досвід запобігання корупції під час 43-го Кембриджського міжнародного симпозіуму з питань економічної злочинності (Cambridge International Symposium on Economic Crime)
Повідомлення викривачів: хто і які порушення викриває
Під час панельної дискусії Сергій Гупяк наголосив, що в умовах війни особливого значення набуває превентивний підхід до антикорупційної політики.
Насамперед ідеться про системне виявлення та мінімізацію корупційних ризиків у сферах, де:
- концентруються значні фінансові ресурси;
- ухвалюються важливі державні рішення;
- необхідно діяти максимально швидко.
За словами заступника Голови НАЗК, антикорупційна політика має ґрунтуватися на п’яти взаємопов’язаних складових:
- освіті та підвищенні обізнаності;
- якісному законодавстві;
- цифровізації;
- фінансовому та іншому контролі;
- невідворотності відповідальності.
Усі ці елементи інтегровані до Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки (далі — Стратегія), яка наразі передана на розгляд ВРУ.
Вона містить концептуальний підхід, що поєднує два ключові взаємопов’язані вектори розвитку державної антикорупційної політики:
- підвищення ефективності всієї антикорупційної системи;
- мінімізацію корупційних ризиків у найбільш уражених та стратегічно важливих сферах.
Стратегія визначає 16 пріоритетних сфер, у яких корупційні ризики мають найбільший вплив на державу та суспільство.
До них, зокрема належать:
- судоустрій і статус суддів;
- прокуратура, правопорядок і протидія злочинності;
- адвокатура та правнича допомога;
- оборона;
- будівництво;
- відновлення;
- енергетика;
- публічні закупівлі;
- державне регулювання та контроль у сфері економіки;
- оподаткування;
- митна справа;
- надрокористування;
- земельна сфера;
- аграрна сфера;
- охорона здоров’я;
- освіта та наука.
Підхід, закладений до Стратегії, відповідає переходу України до превентивної моделі антикорупційної політики — від реагування на вже вчинені порушення до системного управління корупційними ризиками.
Аналіз корупційних ризиків у таких стратегічно важливих для держави сферах є одним із ключових напрямів роботи НАЗК, яке вже провело низку відповідних досліджень та надало рекомендації для усунення потенційних ризиків у них.
У сфері безпеки та оборони НАЗК, зокрема, провело дослідження щодо:
- закупівель озброєння;
- закупівель безпілотних систем та засобів радіоелектронної боротьби;
- централізованих тилових закупівель для потреб Збройних Сил України;
- роботи військово-лікарських комісій;
- забезпечення житлом військовослужбовців.
Дослідження виявили такі системні фактори ризику:
- постійні зміни законодавства;
- відсутність єдиного підходу до закупівель, зокрема інноваційних технологій;
- недосконалі механізми ціноутворення;
- обмежені строки ухвалення рішень;
- особливості формування потреб і критеріїв відбору об’єктів закупівель.
За результатами досліджень НАЗК, ризики у сфері публічних закупівель пов’язані з такими механізмами:
- проведення закупівлі за умови подання лише однієї тендерної пропозиції;
- подання пропозицій за ціною, вищою за очікувану вартість, без належного обґрунтування ціноутворення;
- створення штучних бар’єрів для окремих учасників;
- укладення прямих договорів.
Частина цих механізмів стала відповіддю на виклики воєнного часу, які потребували оперативних рішень. Водночас, за словами Сергія Гупяка, такі реалії вимагають посилення інших запобіжників можливим корупційним зловживанням.
Окрему увагу під час панелі приділили майбутньому відновленню України. Прозорість і підзвітність мають бути закладені ще на етапі планування проєктів, а не після їх реалізації.
Серед системних ризиків у сфері відновлення НАЗК визначає:
- відсутність чітких критеріїв відбору та пріоритизації проєктів;
- прогалини у законодавчому регулюванні процесів відновлення;
- недостатній контроль за якістю проєктної документації;
- недосконалість супровідних послуг під час будівництва;
- проведення закупівель поза електронною системою;
- укладення прямих договорів;
- недостатній контроль за істотними умовами будівельних контрактів;
- відсутність повністю інтегрованого цифрового контролю за платежами та виконанням робіт.
Важливу роль у цьому процесі відіграють цифрові інструменти. Зокрема, система DREAM має забезпечувати прозорість і контроль на різних етапах реалізації проєктів відновлення. Водночас цифровізація має супроводжуватися дієвим державним і громадським контролем.
Окремо Сергій Гупяк представив досвід НАЗК у проведенні антикорупційної експертизи.
У 2026 році НАЗК:
- промоніторило 2112 проєктів НПА;
- провело антикорупційну експертизу 116 із них;
- виявило 142 корупціогенні фактори;
- надало 369 рекомендацій.
НАЗК зазначає, що 99% його рекомендацій врахували.
Антикорупційна експертиза, як і стратегічний аналіз, дає змогу виявляти потенційні корупційні ризики ще до набрання відповідними нормами чинності та усувати їх на етапі формування державної політики.
Джерело: офіційний сайт НАЗК
