Держспецзв’язку оновила відкритий перелік забороненого до використання програмного забезпечення та комунікаційного обладнання і додала 13 нових позицій. Перелік у форматі відкритих даних допомагає держустановам і операторам критичної інфраструктури зменшувати кіберризики, планувати закупівлі та відмовлятися від рішень, які можуть становити загрозу нацбезпеці

Держспецзв’язку нагадує, створення переліку, яке передбачене постановою КМУ від 22.10.2025 № 1335, — це системний крок у напрямі посилення захисту державних інформаційних ресурсів та об’єктів критичної інфраструктури від сучасних кіберзагроз.
Відповідно до затвердженого порядку Адміністрація Держспецзв’язку здійснює формування та ведення зазначеного переліку. Він є централізованим та офіційним джерелом інформації для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових формувань, державних підприємств та операторів критичної інфраструктури щодо технологічних рішень, використання яких створює неприпустимі ризики для національної безпеки.
Межі відповідальності уповноваженої особи і керівника
Перелік є публічною інформацією у формі відкритих даних.
Ознайомитися з переліком можна:
- на офіційному вебсайті Держспецзв’язку;
- у розділі «Діяльність» — «Перелік забороненого до використання програмного забезпечення та комунікаційного (мережевого) обладнання».
Держспецзв’язку наголошує, перелік буде й надалі актуалізуватися відповідно до:
- українського санкційного списку;
- міжнародних санкцій; а також за
- рішеннями судів.
Довідково
Наявність такого переліку має на меті спростити процеси закупівель та управління ризиками для державних установ та об’єктів критичної інфраструктури.
Увага: відмова від використання програмного забезпечення та комунікаційного обладнання, що можуть містити приховані вразливості або використовуватися для шпигунства та диверсій, є запорукою забезпечення стійкості держави в умовах повномасштабної агресії рф.
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті