За сприяння фахівців ДАСУ викрили розтрату державних коштів на оборонних закупівлях на понад 14,6 млн грн.

Оборудку виявили у рамках досудового розслідування, що здійснює Офіс Генерального прокурора.
Під час перевірки з'ясували, що вже колишній керівник одного з держпідприємств Державної кримінально-виконавчої служби спільно з підлеглими та директором приватного товариства організували для потреб Сил Оборони закупівлю дроту за завищеними цінами.
Оприлюднення інформації про оборонні закупівлі: шпаргалка
З цього товару мали виготовлятися малопомітні перешкоди. Сировина постачалася реальним виробником, але через присутність у «схемі» приватного підприємства-посередника її вартість була завищена на 20%.
Всім фігурантам справи повідомили про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України.
Джерело: офіційний сайт ДАСУ
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті