Північний офіс ДАСУ в Житомирській області встановив, що замовник безпідставно відхилив дешевші пропозиції без можливості виправити невідповідності й уклав договір майже на 0,6 млн грн із найдорожчим учасником. На вимогу аудиторів замовник розірвав угоду

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області (далі — Замовник) за результатами тендеру уклало угоду з приватним підприємцем про закупівлю офісних меблів на суму майже 0,6 млн грн.
Межі відповідальності уповноваженої особи і керівника
ДАСУ, дослідивши процедуру закупівлі, виявила порушення законодавства, що регулює здійснення публічних закупівель в умовах воєнного стану. Зокрема, Замовник безпідставно відхилив учасників з найменшими цінами, не надавши їм можливості виправити невідповідності у поданих пропозиціях, та обрав переможцем підприємця з найдорожчою ціновою пропозицією.
На виконання вимог аудиторів Замовник розірвав договір.
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті