КМУ підтримав зміни до постанови від 13.03.2022 № 303, які дозволяють органам державного архітектурно-будівельного контролю проводити позапланові перевірки на окремих об’єктах під час воєнного стану

Після початку повномасштабної війни державний контроль у сфері будівництва був тимчасово призупинений, щоб не створювати зайвого навантаження на бізнес і громади. Водночас законодавством була передбачена можливість проведення позапланових перевірок, але лише за рішенням профільного органу державної влади. У сфері будівництва таким органом є Мінрозвитку. Ця процедура займала додатковий час і ускладнювала процес контролю.
Запропоновані зміни спрощують механізм державного нагляду — перевірки зможуть здійснюватися напряму на визначених об’єктах, без окремого рішення профільного Міністерства (постанова КМУ від 05.11.2025 № 1410).
Фіксація пошкоджень державного майна для відновлення
Втім такі перевірки дозволятимуться лише у двох випадках:
- якщо необхідно перевірити дотримання вимог доступності для людей з інвалідністю, батьків із візочками, людей старшого віку та інших маломобільних груп населення;
- якщо будівництво фінансується з державного або місцевих бюджетів.
Важливо: перевірки здійснюватимуться лише на безпечних територіях, де не ведуться бойові дії.
Безбар’єрність є наскрізною філософією відновлення. Вона закладається у всі нові будівельні проєкти, а посилення контролю допоможе гарантувати, що кожен об’єкт буде доступний і зручний для всіх.
Запроваджені зміни допоможуть забезпечити:
- якісне й безпечне будівництво; а також
- прозоре та цільове використання бюджетних коштів.
Джерело: офіційний сайт Мінрозвитку
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті