Антимонопольний комітет схвалив Методику визначення товарного ринку та монопольного становища на ньому

Блок під заголовком новини 1 Підпишіться на Telegram-канал Держзакупівлі. Новини! Тримаємо руку на пульсі усіх змін без паніки та зайвої води

Автор
редактор стрічки новин порталу «Держзакупівлі»
30.10.2025 АМКУ схвалив проєкт розпорядження «Про затвердження Методики визначення товарного ринку та монопольного (домінуючого) становища суб’єктів господарювання на ньому» (далі — проєкт Методики)

Антимонопольний комітет схвалив Методику визначення товарного ринку та монопольного становища на ньому

Проєкт Методики оновлює підходи до визначення товарного ринку та монопольного (домінуючого) становища суб’єктів господарювання, що містяться у чинній Методиці визначення монопольного (домінуючого) становища суб’єктів господарювання на ринку (затвердженій розпорядженням АМКУ від 05.03.2002 № 49-р) та враховує понад 23-річний правозастосовний досвід органів АМКУ, кращі світові практики, підходи органів захисту конкуренції Європейського союзу та окремих держав ЄС, зокрема, Повідомлення Європейської Комісії стосовно визначення відповідного ринку для цілей конкурентного законодавства Співтовариства (Commission Notice on the definition of the relevant market for the purposes of Union competition law (С/2024/1645)).

У проєкті Методики, в основному, збережена структура чинної Методики, але оновили поняттєвий апарат, що використовується під час визначення товарного ринку та становища суб’єктів господарювання на ньому:

  • надані нові визначення понять;
  • визначення деяких понять уточнили.

Оборонні закупівлі: очікувана вартість та вимоги до предмета закупівлі

Окрім того, уточнили етапи визначення відповідного товарного ринку та визначення монопольного (домінуючого) становища на товарному ринку: пропонується чітко зазначити, які з них є обов’язковими, а які — факультативними, а також передбачити скорочену процедуру визначення монопольного (домінуючого) становища суб’єктів господарювання, що є суб’єктами природних монополій.

Стосовно визначення товарних меж ринку, зокрема:

  • впровадили оцінку замінності (взаємозамінності) товарів як з боку попиту, так і, у разі необхідності, з боку пропозиції;
  • уточнили перелік та передбачили визначення вирішальних критеріїв замінності та формування відповідно до них групи замінних (взаємозамінних) товарів замість визначення сукупності рівнозначних критеріїв замінності (взаємозамінності) з боку попиту;
  • запропонували підходи до визначення товарних меж ринків у специфічних випадках (з урахуванням допоміжних товарів; з урахуванням «ланцюгів замінності»; у випадках дискримінації постачальниками окремих груп замовників; на ринках товарів, що відзначаються значним рівнем новизни);
  • уточнили перешкоди для замінності (взаємозамінності) товарів з боку попиту;
  • визначили критерії замінності товарів з боку пропозиції;
  • визначили перешкоди замінності товарів з боку пропозиції.

Стосовно визначення територіальних (географічних) меж ринку:

  • пропонується впровадити критерій однорідності умов конкуренції на території, в якій суб’єкти господарювання є носіями пропозиції чи попиту на цільовий товар;
  • встановили особливості визначення територіальних меж ринку в окремих випадках (наявність або відсутність сталих економічних зв’язків між постачальниками та замовниками, можливість дискримінації замовників постачальниками);
  • зазначили випадки можливого застосування SSNIP-тесту та обмеження щодо його застосування.

Щодо визначення часових меж ринку пропонується впровадити критерій однорідності умов конкуренції упродовж певного часу як основний для визначення часових меж ринку.

Крім того, оновили підходи щодо:

  • розрахунку ринкових часток суб’єктів господарювання;
  • аналізу та оцінки потенційної конкуренції;
  • встановлення монопольного (домінуючого) становища суб’єктів господарювання; джерел інформації для визначення монопольного (домінуючого) становища.

У проєкті Методики пропонується запровадити відсутнє до цього часу врахування під час визначення монопольного (домінуючого) становища суб’єктів господарювання на товарному ринку явища врівноважуючої (зустрічної) ринкової влади замовника (постачальника).

Схвалений проєкт Методики підлягає громадському обговоренню та погодженню із зацікавленими міністерствами та відомствами, за результатами яких він, у разі необхідності, буде доопрацьований, винесений на затвердження АМКУ та направлений на державну реєстрацію.

Джерело: офіційний сайт АМКУ

додаток

закупівля поточного ремонту

Статті за темою

Усі статті за темою

Реституція в Україні

Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
146

Антикорупційна декларація для уповноваженої особи замовника

Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
1150

Типова антикорупційна програма юридичної особи

Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
5276

Перевірка Держаудитслужби: підстави та повноваження

Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
23620

Порушення порядку визначення предмета закупівлі: яка відповідальність

Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
8317

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді