Мін’юст оновлює Єдиний реєстр нормативно-правових актів: доступ до законодавства стане зручнішим

Блок під заголовком новини 1 Підпишіться на Telegram-канал Держзакупівлі. Новини! Тримаємо руку на пульсі усіх змін без паніки та зайвої води

Автор
редактор стрічки новин порталу «Держзакупівлі»
Кабінет Міністрів ухвалив розроблені Мін'юстом зміни до постанови від 23.04.2001 № 376, якою затверджений порядок ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів

Мін’юст оновлює Єдиний реєстр нормативно-правових актів: доступ до законодавства стане зручнішим

Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів — офіційна автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання актів законодавства, що діють на території України.

Мета оновлення порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів — забезпечити гарантоване Конституцією право громадян на доступ до правової інформації.

Повідомлення викривачів: хто і які порушення викриває

Зміни передбачають:

  • розширення кола органів державної влади, нормативно-правові акти яких включатимуться до Реєстру;
  • спрощення та уніфікацію порядку подання актів до Мін’юсту.

Це допоможе оперативніше інформувати громадян, бізнес і правничу спільноту про оновлення законодавства.

Прийняте рішення:

  • підвищить прозорість діяльності органів влади;
  • сприятиме розвитку відкритого інформаційного простору, у якому кожен матиме зручний доступ до актуальних правових актів в єдиній державній базі.

Джерело: офіційний сайт Мін'юсту

додаток

Держзакупівлі

Статті за темою

Усі статті за темою

Реституція в Україні

Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
34

Антикорупційна декларація для уповноваженої особи замовника

Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
1133

Типова антикорупційна програма юридичної особи

Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
5230

Перевірка Держаудитслужби: підстави та повноваження

Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
23339

Порушення порядку визначення предмета закупівлі: яка відповідальність

Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
8274

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді