КМУ підтримав законопроєкт, який передбачає зміни до чинного законодавства щодо доступу до декларацій військовослужбовців та інших осіб, що безпосередньо захищають державу

Повідомлення викривачів: хто і які порушення викриває
Законопроєкт дозволить відтермінувати відкриття вільного доступу до таких декларацій на 1 рік після завершення воєнного стану. Наразі чинна норма передбачає відкриття доступу вже наступного дня після його скасування.
Зміни дозволять запобігти потраплянню у відкритий доступ відомостей, що можуть нести ризики для військовослужбовців та їхніх родин, зокрема:
- інформації про членів сімей;
- місця проживання.
Законопроєкт покликаний запобігти ідентифікації військових противником, а також посилити безпеку захисників і захисниць України та їхніх близьких.
Джерело: офіційний сайт Міноборони
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті