Які штрафи можуть застосувати до уповноваженої особи замовника

Організацією та проведенням процедур закупівель від імені замовників займаються спеціальні особи, які Закон № 922 визначає як «уповноважені особи» (далі – УО). Тож кожному замовнику, а надто його УО, потрібно знати та пам’ятати про порушення законодавства, за які УО можуть оштрафувати.

Зміни у вимогах до моніторингу закуівель

За що штрафують уповноважену особу

Зверніть увагу, що мова йде саме про штрафи, що застосовують до УО, тобто до фізичної  особи  (людини), і це – адміністративний штраф, що передбачений у статті 164-14 КпАП.

Стаття 164-14 КпАП визначає два блоки правопорушень. У першому блоці штрафи менші, оскільки протиправні дії УО, які він описує, завдадуть менше шкоди бюджету.

Перший блок викладений у частинах 1-2 статті 164-14 КпАП. У першій – склад порушення та вид адміністративної відповідальності – штраф. У другій – розмір штрафу за повторність порушення, що описаний у частині 1 статті 164-14 КпАП. Розгляньмо детальніше.

Отже, за нормами першого блоку УО штрафують за:

• порушення порядку визначення предмета закупівлі;
• несвоєчасне надання або ненадання замовником роз’яснень щодо змісту тендерної документації;
• тендерна документація складена не у відповідності до вимог закону;
• розмір забезпечення тендерної пропозиції, встановлений у тендерній документації, перевищує межі, визначені законом;
• неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі;
• bsp;     неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі, що здійснюються відповідно до положень Закону від 17.03.2020 № 530-IX. Хоча карантин офіційно закінчився, цей Закон і досі чинний;
• ненадання інформації, документів у випадках, передбачених законом;
• порушення строків розгляду тендерної пропозиції.

Кримінальна відповідальність за перешкоджання діяльності аудиторів: що врахувати

Оксана Соколова шеф-редактор Експертус Держзакупівлі

Стаття зорієнтує у законодавчих нововведеннях, що передбачають кримінальну відповідальність за перешкоджання діяльності органу держфінконтролю. За які дій притягнуть до відповідальності та кого – далі

ПЕРЕЙТИ ДО РОЗ'ЯСНЕННЯ

Другий блок викладений у частинах 3-4 статті164-14 КпАП. Третя частина описує склад порушення та вид адміністративної відповідальності – штраф, четверта - розмір штрафу за повторність порушення, що описане у частині 3 статті 164-14 КпАП.

 Отже, за приписами другого блоку УО штрафують за:

• придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель відповідно до вимог закону;
• застосування конкурентного діалогу або торгів з обмеженою участю, або переговорної процедури закупівлі на умовах, не передбачених законом;
• невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону;
• відхилення тендерних пропозицій на підставах, не передбачених законом або не у відповідності до вимог закону (безпідставне відхилення);
• укладення з учасником, який став переможцем процедури закупівлі, договору про закупівлю, умови якого не відповідають вимогам тендерної документації та/або тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі;
• внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом;
• внесення недостовірних персональних даних до електронної системи закупівель та неоновлення у разі їх зміни; порушення строків оприлюднення тендерної документації.

Розмір штрафів на уповноважену особу

Величина штрафів залежить від того, чи нове порушення вчинила особа, яку протягом року вже піддавали адміністративному стягненню за таке саме порушення. Тобто, якщо до УО протягом року був застосований штраф за частиною 1 статті 164-14 КпАП за те, що вона порушила порядок визначення предмета закупівлі, то «повторним» буде порушення саме порядку визначення предмета закупівлі. Якщо ж буде виявлено, що УО встановила у тендерній документації розмір забезпечення тендерної пропозиції більше, ніж визначає Закон № 922, то це також порушення частини 1 статті 164-14 КпАП, але інше. Тож до УО застосовується менший розмір штрафу, хоча формально це її друге порушення, проте з іншим складом.

У КпАП розмір штрафів прив’язаний до неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що наразі становить 17 грн, для цілей застосування штрафів.

Кримінальна відповідальність у закупівлях

Хто накладає штраф

Потрібно розрізняти поняття «застосування штрафу» і «складання протоколу». Так, протоколи, які свідчать про виявлені порушення УО складають переважно органи Держаудитслужби. А Державний зовнішній фінансовий контроль (аудит) щодо здійснення закупівель за рахунок коштів державного бюджету проводить Рахункова палата на всіх стадіях закупівель (ст. 13 Закону «Про Рахункову палату»)

Але саме по собі складання протоколу про адміністративне правопорушення не свідчить про те, що штраф буде застосовано, або що порушення дійсно було. Адже кожна УО має право спростувати факт того, що вона не дотримала вимог Закону № 922. Тобто надати докази того, що складу порушення, яке передбачає стаття 164-14 КпАП у діях (або бездіяльності) УО, – немає.

Утім, врахуйте, який саме державний орган має право розглядати справи про адміністративні правопорушення. Тобто, хто саме може застосувати (накласти) штраф.

Важливо! Щоб, зокрема, захистити свої права УО має пам’ятати про строки притягнення до адміністративної відповідальності в закупівлях.

За статтею 221 КпАП, справи про адміністративні правопорушення, що передбачені у частинах 3-6 статті 164-14 КпАП, розглядають місцеві загальні суди. На практиці це означає, що орган Держаудитслужби складає протокол про правопорушення та передає його на розгляд місцевому загальному суду. Якому саме – УО може перевірити на сайті «Судова влада України» після того, як вкаже свій населений пункт або район. Далі суд розглядає справу і вирішує, чи є в діях УО склад правопорушення (тоді застосовується штраф), чи порушення не було (тоді жодних наслідків, у т.ч. стягнення штрафу не настає).

Зверніть увагу! У таких випадках оскаржити рішення суду можна лише до апеляції за правилами (формою судочинства) розгляду справ про адміністративні правопорушення.

А от правопорушення, які передбачають частини 1-2 статті 164-14 КпАП, розглядають органи фінансового контролю. Це означає, що протоколом про правопорушення УО запрошують на розгляд справи щодо неї і, якщо державний орган дійде висновку, що правопорушення було, до УО застосують штраф шляхом складання постанови.

У цьому випадку, якщо УО не згодна із застосуванням до неї штрафу, вона може подати до місцевого суду позовну заяву за правилами адміністративного судочинства.

Висновки

УО слід пам’ятати про те, що порушення приписів Закону № 922 може призвести до доволі значних штрафів, що будуть стягнуті саме з неї.

Тому потрібно постійно перевіряти свої дії з проведення закупівель із вимогами Закону № 922, постійно слідкувати за змінами законодавства та постійно навчатися.

Водночас, якщо до УО буде прийнято постанову про притягнення її до штрафу, потрібно перевіряти, чи компетентний орган прийняв таку постанову, чи було правопорушення та зважати на строки. Якщо постанову було прийнято із порушеннями, її можна оскаржити до суду або до суду вищої інстанції.