Під час проведення експертизи цінності документів у діловодстві вирізняють чотири групи справ:
- постійного зберігання;
- тривалого (понад 10 років) зберігання;
- тимчасового зберігання (до 10 років включно);
- ті, що підлягають знищенню у зв’язку із закінченням строків їх зберігання.
Важливо! Заборонено проводити вилучення документів для знищення без проведення попередньої експертизи їх цінності
Врахуйте також положення Порядку забезпечення евакуації, зберігання та знищення документів в умовах особливого періоду, затверджений наказом Мін’юсту від 17 жовтня 2019 року № 3194/5. Цей порядок визначає, що акт про вилучення для знищення документів, не внесених до НАФ, подається на погодження до відповідного державного архіву (архівного відділу) одночасно з описами справ постійного зберігання, з кадрових питань (особового складу).
Перший примірник погодженого і затвердженого акта передається до відповідного державного архіву (архівного відділу), другий - залишається в установі.
Загальний порядок складання актів про вилучення для знищення документів, не внесених до НАФ, та знищення документів визначає розділ ІІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Мін’юсту від 18.06.2015 № 1000/5 (далі — Правила № 1000/5)
Акт про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду складається за формою, що наведена у Додатку 15 Правил № 1000/5. Скачайте готовий шаблон