Очікувана вартість одна із головних складових закупівлі, адже вона визначає ціну предмета закупівлі. Від правильного розрахунку очікуваної вартості закупівлі залежить чи буде закупівля конкурентною, адже занижена очікувана вартість призведе до відсутності учасників і відповідно конкурентної боротьби. Мінекономіки наказом від 18.02.2020 № 275 затвердило Примірну методику розрахунку очікуваної вартості предмета закупівлі. Вона передбачає визначення очікуваної вартості окремо для товарів та послуг та окремо для робіт. Категорія закупівлі робіт — це складний предмет закупівлі, що одночасно може передбачати і закупівлю товарів, і закупівлю послуг. Тож розглянемо, як розраховувати очікувану вартість робіт?
Роботи — це розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт (п. 27 ст. 1 Закону № 922);
Примірна методика визначення очікуваної вартості пропонує визначати очікувану вартість проектних та проектно-вишукувальних робіт з урахуванням видів та обсягів робіт, що планується закупити, відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 «Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво», прийнятого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 08.08.2013 № 374.
Очікувана вартість закупівлі робіт з будівництва, капітального ремонту та реконструкції визначається з урахуванням ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293, а також Галузевих виробничих норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 № 301, відповідно до розробленої та затвердженої проектно-кошторисної документації.
Слід відмітити, що ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 та ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 втратили чинність і їм на заміну затверджено Кошторисні норми України «Настанова з визначення вартості проектних, науково проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво» та «Настанова з визначення вартості будівництва» (Наказ Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві»; далі — Настанова).
Настанова з визначення вартості проектних, науковопроектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво визначає основні правила застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення у будівництві для визначення вартості проектних, науковопроектних, вишукувальних робіт, а також експертизи проектної документації на будівництво (далі – проектування та експертизи).
Ця Настанова застосовується при визначенні вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво на етапах визначення кошторисної вартості зазначених робіт, ціни пропозиції учасника процедури закупівлі, договірної ціни та при проведенні взаєморозрахунків за обсяги виконаних робіт.
Настанова з визначення вартості будівництва визначає основні правила застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення у будівництві для визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам’яток архітектури та містобудування (далі – будівництво).
Ці Настанови є обов’язковими для визначення вартості будівництва об’єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії (далі – державні кошти).
Для того щоб визначити очікувану вартість робіт з будівництва, замовнику слід замовити проектні роботи.
Проектні роботи – це роботи, пов’язані зі створенням проектної документації, що складається з затверджених текстових та графічних матеріалів, якими визначаються містобудівні, об’ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення, а також з кошторисів об’єктів будівництва.
Кошторисна вартість проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт визначається:
1) із застосування відсоткових показників вартості проектних робіт до вартості будівельних робіт, а для об’єктів виробничого призначення, окремих об’єктів невиробничого призначення та об’єктів телекомунікацій з урахуванням вартості устаткування;
2) на підставі збірників цін на проектні, науково-проектні, вишукувальні роботи;
3) за калькуляційним методом.
Вартість проектних робіт для об’єктів будівництва, які мають галузеві особливості та до яких висуваються додаткові вимоги, може визначатися за відповідними кошторисними нормами.
Будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Тож створення проектної документації є обов’язковою умовою для робіт з будівництва. Для капітального ремонту, в окремих випадках, може бути достатньо дефектних актів.
Відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45 «Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів» (далі — Наказ № 45) для забезпечення проектування об’єкта будівництва замовник повинен надати генпроектувальнику (проектувальнику) вихідні дані на проектування.
Основними складовими вихідних даних є:
- містобудівні умови та обмеження;
- технічні умови;
- завдання на проектування.
Завдання на проектування об’єктів будівництва складається з урахуванням вимог державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» і затверджується замовником за погодженням із генпроектувальником (проектувальником).
Для об’єктів нового будівництва, реконструкції та технічного переоснащення, фінансування яких буде здійснюватися за рахунок державних капітальних вкладень та/або кредитів (позик), залучених державою або під державні гарантії, завдання на проектування (коригування проекту) складається на підставі схваленого або відібраного в установленому законодавством порядку інвестиційного проекту, яким обґрунтовано доцільність такого будівництва.
Договори на виконання проектних робіт регулюються порядком, встановленим Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженими постановою КМУ від 01.08.2005 року № 668.
Вибір генпроектувальника (проектувальника) для розроблення проектної документації об’єктів будівництва, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії, проводиться відповідно до Закону № 922.
Після створення проектної документації потрібно провести експертизу проектної документації на будівництво, що остаточно підтвердить ціну проекту.
Експертиза проектної документації – це робота, пов’язана з визначенням відповідності проектних рішень вихідним даним на проектування, нормативно-правовим актам, будівельним нормам, стандартам і правилам. Експертиза є завершальним етапом розроблення проектної документації.
Метою проведення експертизи проектів будівництва (далі — експертиза) є визначення та перевірка якості проектних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, зокрема щодо додержання нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, допустимого відсотка забудови земельної ділянки, гранично допустимої висоти будівництва та щільності населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження, кошторисної частини проекту будівництва. Експертиза є завершальним етапом розроблення проектів будівництва.
Відповідно до пункту 4.8 ДСТУ 8907:2019 «Настанова щодо організації проведення експертизи проектної документації на будівництво» та постанови КМУ від 11.05.2011 № 560 «Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» обов’язковій експертизі підлягає проектна документація на нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт та технічне переоснащення об’єктів будівництва, яку затверджують (схвалюють) на стадіях проектування:
- техніко-економічне обґрунтування (ТЕО),
- техніко-економічний розрахунок (ТЕР),
- ескізний проєкт (ЕП),
- проєкт (П),
- робочий проєкт (РП).
При цьому, важливо, що обов'язковій експертизі підлягають проекти будівництва об'єктів, що:
- за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, - щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;
- споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, - щодо їх міцності, надійності та довговічності;
- споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тис. гривень, - щодо кошторисної частини проекту будівництва;
- підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» в частині врахування результатів оцінки впливу на довкілля.
За рішенням замовника будівництва може проводитися також експертиза інших проектів будівництва або окремих розділів проектної документації.
Якщо до складу будови (комплексу) входить хоча б один об’єкт, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об’єктів із середніми (СС2) або значними (СС3) наслідками, проект будівництва підлягає обов’язковій експертизі за всіма напрямами.
У разі коли об’єктом будівництва є комплекс (будова), до складу якого (якої) входять об’єкти, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1) та за сукупними показниками перевищують рівень, установлений для об’єктів з відповідним класом наслідків (відповідальності), проект будівництва підлягає обов’язковій експертизі за всіма напрямами.
Поділ проекту будівництва на стадії техніко-економічного обґрунтування, техніко-економічного розрахунку чи ескізного проекту на черги не звільняє від необхідності обов’язкового проведення експертизи проектної документації на окрему чергу, що підлягає затвердженню в установленому порядку.
За бажанням замовника або проектувальника для підтвердження правильності прийнятих проектних рішень згідно з пунктом 4.9 ДСТУ 8907:2019 може бути проведено експертизу проектної документації на будівництво об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з:
- незначними наслідками (СС1) у цілому за окремими напрямами та окремими розділами проектної документації на будівництво;
- середніми наслідками (СС2) та значними наслідками (СС3) за окремими напрямами та окремими розділами проектної документації на будівництво.
Проведення експертизи здійснюється за договорами, укладеними між замовником експертизи та експертною організацією згідно із законодавством. Мінрегіон здійснює нормативно-методичне забезпечення проведення експертизи та визначає нормативи обчислення її вартості.
✅ Для вас цілу добу будуть відкриті статті, відеороз'яснення, зразки документів
Після проведення експертизи проектної документації має бути затверджено проект будівництва. Порядок його затвердження визначено постановою КМУ від 11.05.2011 № 560 «Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України».
Таким чином, щоб визначити очікувану вартість робіт з будівництва замовнику необхідно спочатку здійснити закупівлю проектних робіт та забезпечити проведення їх експертизи та затвердити проект будівництва. Очікувана вартість проектних робіт визначається відповідно до формул та показників Настанови з визначення вартості проектних, науково проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво.
