Під час проведення публічних закупівель бюджетні організації, окрім вимог закупівельного законодавства мають дотримати ще норм бюджетного. Які особливості проведення тендерів має враховувати замовник-бюджетник, роз’яснюємо у статті.
Більшість замовників здійснюють закупівлю товарів, робіт або послуг за результатами конкурентних процедур закупівель. Визначення цього поняття знаходимо в статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон).
Нагадаємо, що конкурентна процедура закупівлі (далі — тендер) — це здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю або конкурентного діалогу.
Замовники-бюджетники в своїй роботі мають враховувати ряд специфічних законодавчих особливостей проведення публічних закупівель, які саме – закцентуємо далі.
Насамперед, перелічимо законодавчі акти, що регулюють питання проведення тендерів бюджетними установами:
- Бюджетний кодекс України;
- Закон України № 922-VIII від 25.12.2015 «Про публічні закупівлі»;
- Закон України № 2939-VI від 13.01.2011 «Про доступ до публічної інформації»;
- Постанова Кабінету Міністрів України № 710 від 11.10.2016 «Про ефективне використання державних коштів»;
- Постанова Кабінету Міністрів України № 1070 від 04.12.2019 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти»;
- Постанова Кабінету Міністрів України № 332 від 04.04.2001 «Про граничні суми витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп'ютерів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету»;
- Постанова Кабінету Міністрів України № 225 від 20.03.2020 «Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України, зі змінами (з урахуванням положень Закону України від 01.07.2021 № 1599-IX «Про внесення зміни до розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі»)» та ряд інших.
Особливості тендерних закупівель для бюджетних організацій
Як і будь-яка категорія замовників, бюджетники розпочинають свої закупівлі з планування. Бюджетні установи при цьому мають враховувати норми Бюджетного кодексу України. Для них річне планування починається ще задовго до оприлюднення плану закупівель в ЕСЗ. Так, річну потребу в товарах, роботах, послугах бюджетні установи вказують в розрахунках до бюджетних запитів, далі – в розрахунках-обґрунтуваннях до кошторису. Крім того, замовники-бюджетники обмежені під час закупівель сумами кошторисних призначень на рік.
Неодмінно стане у пригоді стаття «Річний план закупівель бюджетної установи».
Коли Казначейство не зареєструє зобов'язань та не проведе платежу
При розрахунку очікуваності вартості товарів, робіт та послуг бюджетному замовнику крім норм, передбачих наказом МЕРТУ від 18.02.2020 № 275 «Про затвердження примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі», необхідно врахувати ряд постанов КМУ, що обмежують вартість певних категорій товарів, а деякі видатки – взагалі забороняють.
Наприклад, Постанова КМУ № 332 від 04.04.2001 встановлює, що за рахунок бюджетних коштів можна придбати:
- персональний комп’ютер (системний блок, монітор, клавіатура, маніпулятор “миша”, операційна система) для більшості бюджетників вартістю не більше 23 000,00 грн;
- стіл письмовий для обладнання робочого місця працівника — не більше 2500,00 грн тощо.
Також лише бюджетні установи в річному плані закупівель зазначають інформації щодо коду економічної класифікації видатків (далі - КЕКВ), визначеного відповідно до Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333.
Нагадаємо, що при оголошенні тендера замовник серед іншої інформації також має зазначити:
- умови оплати;
- строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг.
Тут теж існує ряд особливостей для бюджетників:
По-перше, такі замовники не просто так надають перевагу післяплаті. Справа в тому, що для здійснення авансування таким замовникам потрібен дозвіл головного розпорядника. Без вказаного дозволу Казначейство не візьме бюджетні зобов’язання за договором.
По-друге, для бюджетних установ дуже важливим є здійснення закупівель в межах бюджетного періоду. Кошти отриманні в якості асигнувань загального фонду 31 грудня будуть перераховані до відповідного бюджету і замовник залишиться без необхідних товарів, робіт або послуг та чекатиме кошторисні призначення наступного року.
Вишенькою на торті з закупівельних особливостей в бюджетних установах є реєстрація договорів у Казначействі.
Щоб вдало провести реєстрацію, необхідно дотримати строків і підготувати необхідні документи. Допоможе вам дотриматись усіх вимог стаття «Реєстрація договору в Казначействі».
І хоча проведення публічних закупівель в Україні, зокрема бюджетними установами, – справа відповідальна, ми впевнені, що ви з впораєтеся на відмінно. А знайти вихід у складній робочій ситуацій завжди допоможуть експертні консультації у правовій системі «Експертус Держзакупівлі» та журналі «Держзакупівлі».
А якщо ви тільки плануєте освоїти відповідальну професію, стати уповноваженою особою 2022, долучайтеся до навчання уВищій школі Закупівельника та з першого уроку переймайте досвід лідерів галузі.
