Відповідь
Стаття 2 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон № 922) за визначеними ознаками встановлює категорії замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до вимог Закону № 922.
Закон № 922 не містить положень, які б розмежовували порядок закупівель для замовників залежно від джерела надходження коштів. Не містять такого положення й Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості). Тож на спосіб закупівлі джерело фінансування не впливає.
Чи можна застосувати частину 3 статті 631 ЦК додатковою угодою до укладеного договору
Будь-який договір, укладений за результатами закупівлі є господарським договором. Відповідно, на нього поширюються вимоги Цивільного (ЦК) та Господарського кодексу України (ГК). Для договору про закупівлю, укладеного за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 Особливостей, сторони договору мають ураховувати також положення статті 41 Закону № 922, крім частин другої — п’ятої, сьомої — дев’ятої статті 41 Закону № 922 та Особливостей.
При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству (ст. 179 ГК).
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК). Аналогічні норми щодо строку дії договору містить ГК.
Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору (ч. 7 ст. 180 ГК).
Тобто ані ГК і ЦК, ані Закон № 922 і Особливості не встановлюють обмежень щодо строку дії договору, Тож сторони визначають його на основі вільного волевиявлення.
Натомість положення Бюджетного кодексу обмежують повноваження щодо отримання надходжень та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій бюджетним періодом. І таке обмеження діє для бюджетних установ – органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету.
Тож якщо замовник не належить до бюджетних установ, він може за погодження з постачальником товарів/надавачем послуг/виконавцем робіт встановити строк дії договору поза межами календарного року. Зокрема, встановити строк дії з 12.06.2023 до 12.06.2024.
Однак щодо пролонгації такого договору, навіть якщо його сума становить до 100 тисяч, варто бути обережними. Пояснимо чому.
Закупівля відповідно до Особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року/планових потреб наступних періодів (п. 14 Особливостей). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону № 922. А стаття 4 Закону № 922 наголошує: закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
З огляду на це замовник має планувати придбання товарів, робіт, послуг, виходячи з річної потреби та передбаченого фінансування. А пролонгацію договору, укладеного у 2023-му, для задоволення потреб 2024 року можуть визнати порушенням закупівельного законодавства.
